Четвер, 20 Січня, 2022
Бiльше

    Історики й благодійники присвятили виставку «українському Златоусту»

    У музеї «Кирилівська церква», що є відділом Національного заповідника «Софія Київська», відкрилася виставка «Зірка, що від Києва возсіяла», присвячена 370-річчю від дня народження святителя Русі-України Димитрія Ростовського (Данила Туптала).

    Про це повідомляє Голос України.

    Український церковний діяч, письменник і проповідник, богослов, автор «Житія святих», який здобув славу «українського Златоуста», народився в грудні 1651 року в Макарові, що поблизу Києва.

    Виставка — один з етапів «Меценатського проекту відновлення реліквій Кирилівської церкви». На ній, зокрема, представлено художні твори з фондів столичних музеїв, що розповідають про життя і діяльність ученого, відомого не лише в Україні, а й у Литві, Білорусі.

    Його служіння було тісно пов’язано з київським Кирилівським Свято-Троїцьким монастирем, де у 1668 році Данило Туптало прийняв чернецтво з ім’ям Димитрій на честь святого Димитрія Солунського.

    Ініціатор та автор проекту, кандидат історичних наук Ірина Марголіна наголошує, що за час свого чернечого життя проповідник був ігуменом багатьох монастирів — у Батурині, Чернігові, Глухові. З січня 1697-го він — ігумен Києво-Кирилівської обителі. Ктитором Кирилівського монастиря був батько Димитрія — козацький сотник Сава Туптало. Це на його честь «український Златоуст» виголосив у червні 1693 року в день святої Трійці блискучу проповідь.

    Ірина Марголіна, наголошуючи на важливості проекту для відродження нашої правдивої історії, зазначає, що родина Тупталів — Сава Туптало, його дружина Марія та три їхні доньки і син, який був канонізований у 1757 році, такі видатні постаті як ігумен Микола Дзик і його відомий син Михайло (Мелетій) Дзик, ректор Могилянської академії й один із борців за незалежність української церкви, а також знані інтелектуали того часу Інокентій Гізель, Інокентій Монастирський — справжні герої української історії.

    Отець Димитрій упродовж усього життя, навіть тоді, коли був призначений митрополитом Ростовським і Суздальським, опікувався Кирилівською церквою, закладеною у XII столітті. У XIX столітті на хорах храму влаштували та освятили вівтар на честь святителя Димитрія Ростовського. У 1944 році, коли в церкві облаштовували музей, на хорах знайшли дошку з пам’ятним написом, що була частиною кіота родової ікони Тупталів — Ватопедської Божої Матері. Ікона й кіот не збереглися, а дошка нині представлена в експозиції виставки.

    У північній частині нартексу Кирилівської церкви створено пантеон родини Тупталів — Сави, Марії, їхніх доньок та племінника. Майже одразу після смерті козацького сотника у 1703 році над його похованням було встановлено портрет. Коли парсуни зістарювалися, їх замінювали на нові. Історики зазначають, що доля тих оригінальних портретів невідома. Утім, стараннями меценатів Ігоря Полуектова та заслуженого художника України Олександра Ольхова традиція пошанування ктитора Кирилівської церкви відновлена.

    «Перша частина проекту успішно реалізована: парсуна видатного козацького сотника, мецената і благодійника багатьох церков і монастирів на Подолі Сави Туптала після двох сотень років відсутності нарешті знов повернулася на своє законне місце в Кирилівській церкві! Знову вставлена над похованням», — зазначає Ігор Полуектов на своїй сторінці у Фейсбуці. Він наголошує, що на другому етапі проекту буде відновлено барельєфи видатних діячів минулого, які раніше прикрашали північний фасад церкви та були по-варварському знищені. Над відтворенням образів уже працює скульптор. Ігор Полуектов також додає, що місце, де колись була садиба козацького шляхетського роду Тупталів, а саме біля церкви Миколи Притиска за адресою Хорива, 5А, теж має нагадувати про духовний подвиг. Він пропонує на честь Сави Туптала перейменувати невелику частину вулиці і назвати його іменем площу навколо церкви. «І там само має з’явитися пам’ятник цьому герою нашої історії, безумовному авторитету і прикладу для наслідування», — зазначає Ігор Полуектов.

    Найсвіжіше

    Популярне