Понеділок, 29 Листопада, 2021
Бiльше

    Трагедія і загадка ХХ століття: хто причетний до знищення Успенського собору лаври у Києві?

    Вісімдесят років тому, 3 листопада 1941 року, під час Другої світової війни в окупованому Києві підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври. З храму зникли цінні історичні артефакти, а від самої будівлі залишилась лише сьома частина.

    Хто причетний до знищення стародавньої церкви і які раритети таки вціліли, йдеться у сюжеті  ТСН.

    Успенська церква — головний собор в Києво-Печерській лаврі — була збудована наприкінці ХІ століття. Протягом століть споруда зазнавала руйнувань від землетрусів, добудовувалася за різних часів і у різних стилях та була відновлена за Незалежності. Проте одна баня храму відрізняється від інших. Вона — свідок і свідчення того, що зробили із церквою в ХХ столітті.

    “Коли вже собор закрили для богослужінь в кінці 1920-х років — це вже була велика трагедія, коли почали більшовики продавати ікони, це було теж погано, однак найгірше — це, що сталося саме у 1941 році”, — розповідає заступник директора з наукової роботи Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Костянтин Крайній.

    У листопаді 1941 року Успенська церква внаслідок вибуху стає руїною. На той час нацисти вже півтора місяця як окупували Київ.

    “В Успенському соборі були зосереджені цінні пам’ятки, які не змогли вивезти більшовики. Згідно з політикою випаленої землі вони замінували більшість пам’яток Києва”, — зазначає Костянтин Крайній.

    Проте краєзнавець Михайло Кальницький іншої думки: він вважає, що це зробили нацисти, які хотіли покласти відповідальність на більшовиків.

    У вересні 1941-го німці заходять у Київ, а через 5 днів у столиці починають вибухати будівлі на Хрещатику. Червона армія, що відступила, та диверсанти НКВС замінували головні будівлі Києва. Серед них і музей Леніна, нині будинок вчителя. Музей розмінувати змогли. Але є свідчення, що окупанти знали і про замінований Успенський собор.

    Довго радянська пропаганда для підтвердження підриву собору нацистами використовувала фото німецького офіцера. Він знімав Лавру з лівого берега Дніпра і зафіксував потужний вибух. Тому питання — фотограф знав, чи це випадкові кадри?

    З’ясувати, хто ж причетний до вибуху стародавнього храму, взялася команда розслідувачів каналу 1+1 у межах нового фільму “Таємничі манускрипти” з циклу “Україна. Повернення своєї історії”, який зовсім скоро вийде на телеканалі 1+1. Автор стрічки — Акім Галімов простежує усю історію української церкви.

    “Чому знищували українські церкви: бо насправді за церквою, якщо дивитись в розрізі історії, захована величезна історія цілої держави”, — переконаний Галімов.

    3 листопада 1941 року перед обідом до Лаври на екскурсію приводять нацистського союзника, президента Словаччини Йозефа Тісо. Делегація оглянула Успенський собор та полишила територію. За дві години стався спочатку невеликий вибух, а потім потужний. Собор був підірваний.

    “Німці мали можливість підірвати собор, але я не бачу в них таких вагомих причин. У диверсантів звісно причини були, але от щодо можливості потрапити на територію — тут у мене дуже великів сумніви”, — говорить історик Роман Качан.

    То ж автори майбутнього фільму взялися з’ясовувати, кому вигідно було підірвати начинений радянською вибухівкою собор. Тому команда спустилась у лаврські підземні ходи. Науковці зробили лазерне сканування, щоб відтворити первісний вигляд підземель і знайти маршрут, за яким радянські диверсанти могли б потрапити в Лавру, щоб підірвати собор.

    Та письмових наказів зруйнувати храм немає ні з радянського боку, ні з нацистського. Одне відомо —  український собор і Лавра зазнали руйнування і пограбування обома сторонами.

    “Дискусія триває і є прибічники як однієї версії, так і іншої версії”, — визнає Роман Качан.

    Розкопки завалів Успенської церкви розпочали після війни. Знайдено було мало: наприклад, ризу на ікону, яку залишили у понівеченому стані, і ручної вишивки плащаницю.

    В кінці 1990-х перед відбудовою церкви на її руїнах також працювали археологи. А архітектори думали, як зберегти і показати давню кладку і фрагмент церкви, який вцілів після вибуху.

    Та під час тих же розкопок Успенська церква відкрила ще одну таємницю — розбираючи завали і фундамент, науковці натрапили на поселення Трипільської культури. Історія України на Печерських пагорбах сягає тисячоліть.

    Найсвіжіше

    Популярне