Субота, 16 Жовтня, 2021
Бiльше

    Україною подорожує пересувна виставка “Репресована духовність”, що розповідає про боротьбу совєтів проти релігійних організацій

    Протягом усіх 30 років незалежності Україні помітно зростав інтерес суспільства до подій часів Совєтського Союзу, інформація про які ретельно приховувалась комуністичною партією та спецслужбами. Починаючи з 1991 року, доступ до закритих раніше архівних джерел дав новий поштовх історичним дослідженням, які розкривали нові невідомі сторінки історії України, у тому числі, і про трагедію репресій проти Церкви.

    Про це йдеться у матеріалі газети “День”, авторкою якого є членкиня Національної спілки журналістів України, лауреатка літературних премій імені Івана Франка та Григорія Сковороди Ярослави Різникової.

    Як зазначає Різникова, до цього часу залишається потреба в актуалізації та об’єктивації історичної правди про державний терор у Совєтському Союзі через огляд локальних подій та деталізацію персональних історій репресованих задля увічнення їхньої пам’яті.

    З цією метою громадська організація “Україна – це Я”, очолювана Олександром Чернегою, за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща в Одесі та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації ініціювала в межах відзначення 30-ліття Незалежності України створення виставки, присвяченої репресіям проти Римсько-католицької церкви у 1920-1930 роках ХХ століття.

    Виставка, що складається з 13 стендів, стала першим етапом реалізації проєкту “Репресована духовність”, метою якого є інформування світового та українського співтовариства про боротьбу комуністичної влади та її репресивних органів з різними релігійними організаціями на теренах Одеської області.

    Вперше виставка була продемонстрована 13-25 серпня 2021 року в Одеському кафедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці за участі єпископа Одесько-Сімферопольської дієцезії Римсько-католицької церкви Станіслава Широкородюка та Генконсула Республіки Польща Катажини Солек.

    27 серпня 2021 року виставку було урочисто відкрито у Київському кафедральному соборі Святого Олександра Римсько-католицької Церкви в Україні. До 7 вересня її відвідали велика кількість людей, серед яких представник Надзвичайного і Повноважного посла Польщі в Україні Кароль Зелінський, єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький та представники інших конфесій.

    10 вересня 2021 року виставка відкрилась у Львівському кафедральному соборі Римсько-католицької церкви в Україні з благословення архієпископа Мечислава Мокшицького та за участі єпископів Броніслава Бернацького й Мар’яна Бучка, а також директора Львівського музею історії релігії Ореста Малиця та начальника відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації Дмитра Горєвого.

    А вже 1 жовтня 2021 року виставка відкрилась на території музейного простору середньовічної вежі-дзвіниці костьолу Святого Апостола Варфоломія в Дрогобичі. Вона об’єднала багатьох представників громадських та релігійних організацій, працівники профільних управлінь та інституцій Дрогобицької міської ради, депутатів всіх рівнів, музейних хранителів з різних музеїв Дрогобиччини, науковців Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка, членів парафіяльних громади Дрогобича тощо.

    Співорганізаторами заходу стали Державний історико-культурний заповідник “Нагуєвичі”; Спілка вчителів-полоністів України; Дрогобицький музичний коледж імені Василя Барвінського; парафія Святого Апостола Варфоломія Стрийського деканату Львівської Архідієцезії Римсько-католицької церкви.

    В подальшому заплановані виставкові просвітницькі мандри містами України та відвідування декількох міст Республіки Польща за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Одесі.

    На стендах представлені історії реальних людей – священників та вірян, світлини реальних історичних документів, архівних матеріалів з фондів Служби безпеки України: протоколи допитів і картки заарештованих, секретні укази й декрети, докази фальсифікації слідства органами НКВС.

    Матеріали виставки переконливо доводять, що ще з моменту встановлення більшовицької влади на теренах України, каральними органами застосовувались позазаконні методи залякування та фальсифікації. Апогею ці практики досягли наприкінці 1930-х років, коли маховик Великого терору розкрутився із такою силою, що як писав О.Солженіцин, важливою стала кількість заарештованих, а не особистість кожного з них, а слідство перетворилося на просту формальність.

    Грубі порушення законності, тортури і катування, що часто приводили до обмовлення і самообмовлення невинних людей, були офіційно дозволені і навіть рекомендовані як метод ведення слідства в 1937 році особисто Сталіним і Центральним Комітетом Комуністичної партії (б).

    Разом з цим, матеріали виставки свідчать, що незважаючи на всі жахливі методи боротьби з Церквою, вірою та релігією, велика кількість людей – вірних різних конфесій, хоч і були переслідувані й постраждали за свою віру, однак не зреклися своїх переконань, а Церква, пройшовши через терор і репресії, живе й продовжує проповідувати принципи добра й справедливості.

    За матеріалами Ярослави Різникової, газета “День”

    Найсвіжіше

    Популярне