П’ятниця, 17 Вересня, 2021
Бiльше

    Слово митрополита Епіфанія у день святкування ювілею Вселенського патріарха на о. Імброс

    Сьогодні відбулась Літургія, яку очолив Вселенський патріарх Варфоломій у співслужінні Александрійського патріарха Феодора ІІ, предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія, єрархів Грецької та Кіпрської Православних Церков, які прибули на острів Імброс.

    По завершенню богослужіння патріарх Варфоломій у Митрополичому храмі Успіння Богородиці сказав слово з нагоди 60-ї річниці своєї дияконської хіротонії. Також зі словами вітань звернувся предстоятель Православної Церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

    Ваша Всесвятосте! Ваше Блаженство! Брати-архієреї, шановний клір, дорогі брати і сестри!

    Велика сердечна радість для нас сьогодні цією Божественною літургією, цією спільною молитвою подяки відзначити 60-ліття від часу рукопроложення Вашої Всесвятості у сан диякона. Від тих днів змінилася епоха, радянський комунізм зазнав поразки, Церкви, які страждали тоді від важких гоніть – отримали можливість зростати у свободі, Всеправославний Собор, який був у той час лише добрим побажанням і мрією – успішно відбувся під Вашим головуванням.

    Але точно незмінними лишаються дві обставини. Перша – це те, що сказане у Писанні: «Ісус Христос учора й сьогодні і навіки Той же» (Євр. 13:8). Друга – це виняткове значення служіння, як про це засвідчено Спасителем: «Хто хоче бути більшим між вами, нехай буде вам слугою» (Мк. 10:43).

    В яких би умовах не перебував світ і Свята Церква, як би не змінювалися зовнішні обставини, які виклики не поставали би перед людством – Христос залишається незмінним і Він з нами «по всі дні, до кінця віку» (Мф. 28:20). Віра в Нього – тверда скеля, яка ніколи не похитнеться. А все, що будується на цій скелі – буде міцним, навіть коли «пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і ринули на будинок той» (Мф. 7:25).

    Зовнішній світ не знає цієї твердої впевненості, він лише має надію на краще майбутнє і прагне досягати чогось нового. Церква Христова має тверду впевненість, що Сам Господь веде її вперед. А тому і шлях, яким вона іде – благий і корисний, навіть коли він невідомий і наповнений різних випробувань. І мета цього шляху – не уявне благо чи мрія, а реальність вічності, наповненої блаженством і любов’ю в єдності з Богом.

    Розуміння цих істин допомагало і допомагає Вам, Всесвятійший владико, зростати, йти вперед, долати перешкоди, не боятися сил світу цього, досягати добрих плодів.

    Місцем Вашого перебування, праці та молитви є Фанар, а назва ця нагадує нам про світильник. І в цей урочистий день всі ми від серця бажаємо Вам бути і надалі, як Ви є дотепер, служителем Божественного Світла, прикладом віри, зразком в праці для Церкви, для народу Божого.

    Ступінь диякона, який Ви прийняли 60 років тому через Таїнство Хіротонії, є початковим серед священнослужителів. Але сама назва цього ступеня нагадує про те, що є важливим для всіх – для архієреїв, для кліриків, для тих, хто у чернецтві та для мирян. Вона нагадує про обов’язок служіння, тобто про обов’язок турбуватися про інших, служити їм у їхніх потребах, прагнути їм блага.

    60 років тому Ви стали дияконом – але хоча вже три десятиліття Ви є Архієпископом Константинополя – Нового Риму і Вселенським Патріархом, Ви залишаєтеся дияконом. Бо ще більше, ніж тоді, та в різний спосіб, з великою відповідальністю Ви служите і Церкві, яку безпосередньо очолюєте, і Помісним Церквам-Сестрам, і всім людям доброї волі.

    Тому і від себе особисто, і від Святої Автокефальної Православної Церкви України, сердечно вітаю Вашу Всесвятість з цим ювілеєм служіння та бажаю Вам його продовжувати і далі гідно працювати, як перший серед всіх нас, протягом наступних многих благословенних літ.

    Дякуємо Вам за гостинну зустріч у Вашому домі, у місці Вашого народження та зростання, і з великою радістю чекаємо на Ваш візит до України, який невдовзі розпочнеться.

    Також хочу подякувати Блаженнійшому Папі і Патріарху Олександрійському і всієї Африки Феодору. Ми знаємо, що Україна назавжди по особливому залишається у Вашому люблячому серці та будемо раді, коли Ви знову зможете прибути на нашу благословенну землю. Хоча ми, як люди, розділені місцем і відстанню – у Христі ми єдине. І сьогодні біля цього Святого Престолу, через Причастя від Тіла і Крові Христових, ми знову явили та засвідчили цю нерозривну єдність.

    В цей благословенний день, дивлячись у шість десятиліть історії, в які червоною ниткою вплетене життя і служіння Вашої Всесвятості, ми бачимо багато прикладів Божого милосердя, допомоги в скорботах і важких обставинах. Все це нехай зміцнює нас у вірі в те, що як у минулому Бог був з нами і серед нас, згідно зі Своєю обітницею, так Він буде і надалі. І як Він допоміг розв’язати багато проблем у минулі часи, так допоможе вирішити і питання, які ставить перед Церквою нинішній час. Многії літа, Ваша Всесвятосте!

    Джерело: пресслужба ПЦУ.

    Найсвіжіше

    Популярне