Вівторок, 28 Вересня, 2021
Бiльше

    Рівноапостольна княгиня Ольга – свята українського народу

    Постать святої рівноапостольної княгині Ольги оповита славою – народною, церковною, історичною. Вона є однією з найвідоміших жінок в нашій історії. Княгиня Ольга (у святому Хрещенні – Олена) була першою християнкою на великокняжому престолі Києва, мудро правила могутньою державою впродовж 17-ти років і стала святою Церкви Христової.

    Вона жила понад тисячоліття тому, тож, на жаль, багато з її життя для нас залишилося невідомим. Про її варязьке походження дізнаємося з літописів, тож ім’я Ольга – адаптоване скандинавске ім’я Гельґа (Хельга), що означає «свята». Святитель Димитрій Ростовський (Туптало) у «Житіях святих» розповідає, як вона стала княгинею: князь Ігор побачив на ловах гарну дівчину й хотів її звабити, проте вона повелася достойно, і він побажав поєднатися з Ольгою законним шлюбом. Так 903 року Ольга стала княгинею.

    На історичну ж арену вона вийшла у 945-му, після трагічної загибелі свого чоловіка. Оскільки спадкоємцю – сину Святославу – на той час було лише 3 роки, княгиня Ольга стала його регентом і прийняла управління державою з владою великої княгині Київської. Багатьма рішучими, сміливими і мудрими державними рішеннями прославилася вона – причому, далеко за межами Руси-України.

    Та найбільше велич княгині Ольги виявилася в тому, що вона прийняла християнську віру, значно піднісши цим авторитет своєї держави в очах Візантії і тогочасних правителів Європи. Хрещення Ольги відзначають як визначну подію не лише вітчизняні літописні джерела, а й іноземні, хоча й до сьогодні історики сперечаються щодо конкретної дати і місця її хрещення. Найімовірніше, охрестилася вона не пізніше 955 року, на Русі або в Константинополі.

    На іконах рівноапостольна Ольга традиційно зображається стоячи. В її правій руці – хрест, символ проповіді Христової, яку вели всі рівноапостольні святі, в лівій – символічне зображення храму. За переданням, вона збудувала багато церков у Київській державі, а першою – церкву на честь святого Миколая на Аскольдовій могилі.

    Як свідчать літописи, княгиня Ольга «об’їжджала міста і села по всій землі Руській, проповідуючи Євангеліє, як правдива учениця Христова та єдиноревнителька з апостолами» і що «багато людей радо приймали з уст її слово Боже і хрестилися». Християнство мало глибокий вплив і на її особисте життя – вона почала чинити багато діл милосердя, до людей була доброю, щедрою, справедливою і ласкавою.

    Ставши християнкою, княгиня показала народові новий тип світогляду. Вона не змогла навернути до істинної віри свого сина Святослава, але щедро посіяла зерно християнської віри в душу свого внука святого князя Володимира. Княгиня Ольга упокоїлась 969 року, заповідаючи не творити язичницької тризни над собою, а поховати її за християнським звичаєм у київському храмі святого Миколая, що на Аскольдовій могилі. Тіло княгині залишалося нетлінним, і пізніше її онук Володимир переніс мощі святої в Десятинний храм Успіння Пресвятої Богородиці.

    Православна Церква України

    Найсвіжіше

    Популярне