Середа, 16 Червня, 2021
Бiльше

    Козацький храм в центрі Дніпра: Пробитий кулею хрест та ікона на кришці ящика з-під патронів

    У центрі Дніпра, на території дислокації полку «Дніпро-1» стоїть меморіал загиблим бійцям Полка. Журавлі вічно злітають в небо, а на вигинах лози – фото і імена захисників України. Молодшому – 18, старшому – за 60. Поруч – невелика дерев’яна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, схожа на ті, що козаки будували на Січі. Священник цього храму регулярно проводить заупокійні служби в річницю Іловайська, в день формування полку. На них приїжджають сім’ї загиблих.

    Про історію цього храму і його реліквії сайту Інформатор розповів капелан Дмитро Поворотний.

    Меморіал загиблим бійцям батальйону «Дніпро-1». Світлина: Інформатор

    На гілках лози – світлини загиблих бійців. Світлина: Інформатор

    Перше, що ми бачимо, увійшовши в храм – рівносторонній хрест, схожий на той, що зображений на прапорах Збройних сил України. «Така форма рівносторонніх хрестів є давньою традицією малювання. Він використовується з давніх часів», – пояснює капелан. Над ним – вишитий прихожанкою рушник.

    Перше, що ми бачимо, увійшовши в храм – рівносторонній хрест, схожий на той, що зображений на прапорах Збройних сил України. Світлина: Інформатор

    Дмитро Поворотний показує військові реліквії, які зберігає цей храм. Ікона на честь Георгія Побідоносця, написана в 2014 році на передовій на дерев’яній кришці ящика з-під патронів. Прострелене кулею розп’яття з Пісок. «Воно нагадує про війну, для якої немає нічого святого, навіть якщо вона ведеться під гаслами відстоювання віри. Важливо зберегти людяність, мораль, духовність на війні, ієрархію стосунків між людиною і Богом», – каже священик.

    Ікона на честь Георгія Побідоносця, написана в 2014 році на передовій на дерев’яній кришці ящика з-під патронів. Світлина: Інформатор

    Розп’яття з Пісок, прострелене кулею – нагадування про війну. Світлина: Інформатор

    Особливе місце для списку Новокодацькой ікони Божої Матері Самарської. Оригінал образу був перенесений з Січі в Миколаївську церкву в Нових Кодаках. Гетьман Калнишевський подарував для неї срібний оклад. Потім ікона зберігалася в Самарському монастирі. І хоча вона була загублена в ХХ столітті, залишилося безліч копій, а цей образ – один з найбільш шанованих на Січеславщині. Це незвичайний образ Марії. «Він цікавий тим, що тут Богородиця зі Спасителем, розп’ятим на хресті на Голгофі. Сидить півень, який тричі заспівав, коли апостол Петро зрікався Спасителя. Внизу знаряддя тортур, яких зазнав Спаситель, чаша, з якої умив руки Пилат, хітон Спасителя, який ділили легіонери під хрестом. Серце Богородиці пронизує меч. Це виконання пророцтва, яке вона почула, принісши його на сороковий день в Храм Ісуса: Меч скорботи простромить твоє серце», – пояснив Дмитро Поворотний.


    Список Новокодацькой ікони Божої Матері Самарської. Світлина: Інформатор

    Єдиний комплекс: меморіал і храм – був побудований в 2016 році за проектом Ольги Лукіних. Це один з багатьох храмів, побудованих в пам’ять загиблих бійців полку «Дніпро-1». Всього їх 31. На сьогодні на Січеславщині звели ще шість таких церков. Храм в Дніпрі – місце, куди можуть прийти як військові, так і цивільні. Жителі навколишніх будинків приходять сюди на служби.

    Єдиний комплекс: меморіал і храм – був побудований в 2016 році за проектом Ольги Лукіних. Світлина: Інформатор

    Навесні 2020 року було рішення Священного Синоду Православної церкви України, в якому виклали рекомендації щодо проведення богослужінь (кількість людей, засоби захисту). Тепер для безпеки прихожан їх просять не прикладатися до ікон. Краще просто вклонитися або просто підійти. Змінили і форму причастя, відмовившись від ложечок. А пасхальне богослужіння 2020 року і зовсім скасували. Причастя можна було отримати в індивідуальному порядку. Після першого жорсткого карантину богослужіння в храмі відновили, але про заходи безпеки не забули.

    «Нічого нового в цьому немає. Церква за 2000 років переживала багато подій, в тому числі воєн і епідемій. Ці правила для нас важливі, тому що це безпека людей. Більшість парафіян – освічені люди. Церква ніколи не вчила, як лікувати людей, тим більше ми цього не робимо зараз, в 21 столітті. Нехай кожен займається своєю справою», – говорить Дмитро Поворотний.

    Дмитро Поворотний справжній капелан. Прийняв сан священика в 2013 році, в 2014 він прийшов добровольцем в полк «Дніпро-1». Об’їхав всю лінію зіткнення: від Маріуполя до Щастя. Проводив служби, сповідував, причащав і навіть хрестив бійців на їхнє прохання.

    Священник і капелан Дмитро Поворотний. Світлина: Інформатор

    «На передовій людина більше відкрита для релігійних переживань, там немає інших подразників. Людина там тет-а-тет з небезпекою. Такі подразники світського життя як інформація, зустрічі – відсікаються. Людина заглиблюється в свої роздуми, переживання, може почути поклик Господа. Тут, коли люди приходять на ротацію, їх захоплює потік життя. Але вони розуміють, що існує Бог, існує Церква, куди можна прийти. І це важливо», – сказав Дмитро Поворотний.

    Найсвіжіше

    Популярне