Вівторок, 15 Червня, 2021
Бiльше

    Храм Миколая Чудотворця на Звіринці: занедбана святиня з печерських пагорбів

    Знаходячись на Печерську, неподалік від Ботанічного саду імені Академіка Гришка, можна побачити понуру старовинну споруду, схожу на візантійську вежу. Це недобудований ще за царських часів храм Миколи Чудотворця, який мав стати меморіалом загиблих українців у Першій Світовій війні.

    Про храм, який руйнується на території Інституту Проблем міцності, розказав Вечірний Київ.

    Доля найдавнішої київської недобудови, яка так і не стала діючим православним храмом, досить трагічна та сумна.

    У червні 1916 року до Києва приїздить Імператриця Марія Федорівна – мати останнього царя Миколи ІІ, закладає перший камінь на будівництво Меморіалу в пам’ять про загиблих воїнів у першу Світову Війну. Проєкт будівлі розробили архітектор Петро Фетісов, який був допрацьований іншим відомим київським зодчим – Валеріаном Риковим.

    Світлина з відкритих джерел

    За рік храм повністю побудували, залишилося лише звести купол та зробити внутрішнє оздоблення храму, однак після революції 1917 року політика щодо церкви раптово змінилася. У радянські часи поховання солдат були знищені, а сам храм був занедбаний. Подейкували, що влада хотіла зробити у його стінах крематорій, але на щастя цим планам не довелося здійснитися.

    Вже у 1950-х роках, був створений Ботанічний сад імені Гришка, частина території з колишніми похованнями увійшла до території саду. На недобудовану споруду церкви поклали око науковці, зокрема відомий вчений Григорій Писаренко, який писав у своїх спогадах: «У 1953 році я побачив церкву – недобудову на вулиці Темирязівській, 2. Мене як фахівця з міцності зацікавила добротність кладки та істотна товщина стін. Незабаром, нам вдалося вмовити Київдержвиконком передати її з прилеглою територією 2,5 га Інституту Металокераміки та спеціальних сплавів при АН УРСР на базі лабораторії. Відновивши будівлю та доповнивши її спеціальними прибудовами ми організували там декілька лабораторій».

    Ще у 2008 році Українською православною церквою (МП) було ініційоване питання про відбудову святині та повернення її вірянам, а Блаженніший Митрополит Володимир свого часу відслужив біля храму урочисту Літургію. Кияни очікували, що до 100 річниці з початку Першої Світової війни, храм та меморіал на честь загиблих солдат відновлять, про цього так і не сталося.

    Позиція науковців з Інституту Проблем міцності залишається незмінною: «всередині споруди міститься унікальне таємне обладнання, яке не може бути демонтоване». З позиції сучасної людини та наукового прогресу, які пережило людство за останні десятиліття, це твердження щодо унікальності радянського устаткування 50-х років минулого сторіччя здається вельми дивним! Да й відгуки поодиноких відвідувачів споруди таємного режиму з детальним описом її стану справляють досить сумне враження.

    Час від часу громадські активісти, занепокоєні процесом руйнування 100 річного храму в самому центрі столиці, підіймають питання про відновлення святині та вшанування належним чином пам’яті загиблих. Свого часу, у 2017 році присвячував публікацію і «Вечірній Київ», оприлюднивши тогочасні фотографії святині, переробленої під таємну лабораторію.

    З того часу, мало що змінилося у долі цього храму та його прилеглої території. Але будемо сподіватися, що з часом пам’ять про загиблих у Першу Світову українців буде вшановано належним чином, а Храм Миколи Чудотворця відкриє свої двері для вірян, а з вікон башти у візантійському стилі, яка нині самотньо стоїть на Печерських пагорбах, буде видно неосяжність Дніпровських круч та величну красу знаменитих Київських храмів.

    Найсвіжіше

    Популярне