П’ятниця, 25 Червня, 2021
Бiльше

    П’ять фактів про Українську церкву, які руйнують російські міфи

    15 грудня виповнюється два роки відтоді, як було створено Православну церкву України. Саме 15 грудня 2018 року в Києві провели Об’єднавчий собор українських православних церков, учасники якого затвердили статут та обрали предстоятеля Православної церкви України (ПЦУ). Ним став митрополит Епіфаній, якому на той момент було 39 років.

    Знакову подію, яка відбулася в київському соборі Святої Софії, визнав Вселенський патріархат — проведення собору очолив представник Константинополя, митрополит Галльський Еммануїл.

    Згідно з православними канонами, Українська церква стала єдиною законною правонаступницею Київської митрополії, заснованої наприкінці X століття та отримала 15 місце у списку (диптиху) автокефальних церков, лише формально ставши наймолодшою з них.

    Диптих – список православних автокефальних і автономних церков, складений виходячи з історико-політичних реалій: давнини церков, хронологічної послідовності проголошення автокефалії, політичного значення міст-кафедр перших єпископів.

    «Главком» нагадав найважливіші факти про створення ПЦУ, її значення та сучасний стан в Україні.

    1. ПЦУ є єдиною канонічною церквою на території України

    Об’єднавчий Собор українських церков у грудні 2018 року обрав митрополита Епіфанія канонічним митрополитом Київським і всієї України та прийняв Статут Церкви України.

    «Відтоді нова автокефальна церква України є єдиною канонічною Православною Церквою на території Української Держави, та Блаженніший Митрополит Київський та всієї України має бути визнаний її канонічним Предстоятелем», – повідомив Вселенський патріарх Варфоломій.

    Вселенський патріархат підкреслив, що ієрархи РПЦ в Україні (УПЦ МП) уже не є місцевими правлячими єпископами.

    «А втім, у дусі пастирської чуйності, ми тимчасово терпимо існування українських ієрархів під Росією не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних або тих, що перебувають (мають резиденцію) в Україні, ієрархів, згідно з каноном 8 І Нікейського собору, сподіваючись, що, волею Божою, вони незабаром об’єднаються з помісною Церквою», – повідомив патріарх.

    З огляду на це митрополит Онуфрій уже не розглядається Константинополем як канонічний митрополит Київський, а лише як ієрарх, що проживає в Києві.

    Із 11 жовтня 2018 року, коли відбулося скасування акту від 1686 року про тимчасову передачу Київської митрополії в управління Московської церкви, в Україні УПЦ МП більше не існує.

    РПЦ не визнає такого рішення та продовжує вважати Онуфрія «митрополитом Київським», а УПЦ МП – «єдиною канонічною православною церквою в Україні».

    2. ПЦУ визнали вже чотири помісні православні церкви

    Станом на жовтень 2020 року ПЦУ визнали чотири православні церкви: Вселенський патріархат, Александрійський патріархат, Православна церква Еллади та Православна церква Кіпру.

    Вселенського патріархат наприкінці 2018 року дарував ПЦУ канонічну автокефалію.

    8 листопада 2019 року найстаріший після Вселенського патріархату Александрійський патріархат офіційно визнав автокефальну Православну Церкву України.

    Також 12 жовтня 2019 року на своєму позачерговому засіданні собор Елладської православної церкви визнав автокефалію ПЦУ.  А 24 жовтня – Кіпрська церква.

    Православну церкву України зовсім скоро можуть визнати ще дві православні церкви. Про це розповів п’ятий президент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко.

    У 2018 році РПЦ стверджувала, що Українську церкву не визнає жодна помісна церква, окрім Вселенського патріархату.

    3. РПЦ пішла на фактичний розкол зі світовим православ’ям через ПЦУ

    Московський патріархат відмовився визнати Православну церкву України та розірвав евхаристійне спілкування з Фанаром. Також поки відмовились визнавати ПЦУ залежні від Москви Антиохійський патріархат, Православна церква Чеських і Словацьких земель, Польська православна церква, а також союзна РПЦ Сербська церква. Проте вони не розірвали евхаристійне спілкування з Вселенським патріархатом.

    Також РПЦ розірвала стосунки з предстоятелями Елладської, Александрійської та Кіпрської церков, а також ієрархами цих церков, які визнали ПЦУ. На думку оглядачів, таке «гібридне» розірвання евхаристійної єдності не відповідає канонам церкви.

    Фактично, РПЦ сама стає розкольницькою церквою у протистоянні з Вселенським патріархатом.

    4. Більшість українців вважають себе вірними ПЦУ

    Кількість вірних Православної церкви України за рік зросла на третину. Про це свідчать результати дослідження Центру Разумкова «Релігія й церква в українському суспільстві», проведеного в жовтні 2020 року.

    Серед тих, хто вважає себе православним, до ПЦУ визнали належність 32,2% опитаних, до УПЦ (МП) – 21,9%, просто православними себе вважать 43,1% опитаних, з іншими православними церквами себе асоціюють 0,8% опитаних.

    Отже, число вірних ПЦУ за рік зросло на третину серед тих, хто визначає себе як православних – з 20% у 2019 році до 30% у 2020 році. Загалом, до складу ПЦУ входить близько 7000 тисяч парафій.

    Така статистика спростовує твердження РПЦ в Україні про те, що саме вона є найчисельнішою церквою в Україні.

    5. Нові підходи молодої церкви

    Представник пресслужби ПЦУ Михайло Омельян розповів, що наразі ПЦУ намагається постати сучасною церквою.

    За його словами, до церкви приходять відвідувачки без головних уборів, хоча на вході й висить прохання до жінок не заходити до храму з непокритою головою. «З приводу так званого дрескоду, то ми дивимось спершу на людину й особистість, а не на її одяг», – пояснює Омельян.

    Диякон запевняє, що священнослужителі не робитимуть зауважень за недотримання схожих правил. За його словами, у церкві намагаються бути якомога відкритішими, більше спілкуватися з вірянами, а не обмежувати їх. «Для нас передусім важливо, що людина прийшла до храму», – наголошує представник ПЦУ.

    Наразі відбувається активне презентування церкви в Інтернеті та соціальних мережах. Офіційна сторінка Православної церкви України у Facebook порушує актуальні теми. Наприклад, тему щеплення. ПЦУ визнала, що на сучасному рівні розвитку медицини дієвим способом захисту від інфекцій є вакцинація і написала про це на своїй сторінці у Facebook.

    «Вакцинуючись, ми турбуємося не лише про себе, але й про своїх рідних та близьких», – зазначається в повідомленні.

    Про актуальні проблеми й питання говорять і під час богослужінь. «Наші священнослужителі активно проповідують в храмах та за їх межами і про екологію, і про біометричні паспорти, – розповідає далі Омельян. – Вірянам цікаво, чи можна використовувати їх чи ні. Чи є релігійне підґрунтя. Ми часто відповідаємо в храмах на приватні запитання, зокрема і про використання біометричних паспортів. Бо існує багато міфів, що це нібито печать антихриста, що це «відречення від Господа». На думку Омельяна, ПЦУ у такий спосіб відповідає на питання, які цікавлять також молодь, і стає ближчою до неї.

    До речі, зараз у ПЦУ обговорюють нові реформи, як-от перехід з юліанського на григоріанський календар. Зокрема, йдеться про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня. «Ми як церква будемо готові до переходу в той час, коли зрозуміємо, що всі вірні є одностайними і ми гуртом перейдемо до святкування за новим стилем», – запевнив у своєму зверненні до вірян митрополит Епіфаній під час недільного богослужіння у Михайлівському соборі.

    Найсвіжіше

    Популярне