П’ятниця, 22 Жовтня, 2021
Бiльше

    На Одещині РПЦвУ не залишає спроб повернути собі храм, настоятель якого перейшов у ПЦУ

    Релігійно-майновий конфлікт не вщухає в селищі Сарата Одеської області. Московський патріархат не залишає спроб повернути собі храм, настоятель якого разом з парафіянами перейшов до ПЦУ.
    Йдеться про місцевий Свято-Покровський храм, громада якого ще в січні 2019 року разом з настоятелем Владиславом Шіманом перейшла з Московського патріархату в Православну церкву України.
    Тоді 287 віруючих проголосували за перехід. Четверо парафіян були проти і стільки ж утрималися.
    Здавалося б, після такого ніяких труднощів виникнути не могло – адже громада реалізувала своє законне право на користь ПЦУ. Однак не так сталося як гадалося. Через два місяці, 21 березня 2019 року, парафіяни виявили, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб помінялися дані про керівника громади і підписанти. Замість протоієрея Шімана, ймовірно за поданням Одеської єпархії РПЦвУ, настоятелем став якийсь Микола Аратовскій. Відповідні зміни вніс державний реєстратор комунального підприємства «Агентство реєстраційних послуг» С.В. Манюта.
    23 березня 2019 року Аратовскій з групою підтримки спробував захопити Саратський храм . У той же день справжній настоятель Владислав Шиман подав заяву в поліцію про незаконні зміни в ЕГРЮЛ.
    24 березня виявилося, що зміни були внесені і в держреєстр прав на нерухоме майно. Це зробила співробітник все того ж «Агентства реєстраційних послуг» Т.І. Мельник. Як виявилося, 6 березня «власником» будівлі Свято-Покровського храму стала Одеська єпархія РПЦвУ – на підставі тільки технічного паспорта, виданого ФОП Павленко Н.С. 11 січня 2019 року, за два тижні до зборів приходу, на якому було прийнято рішення про перехід до ПЦУ.
    Національна поліція відкрила два кримінальні виробництва за фактом захоплення храму та підробки документів. Відкриті відомості про хід розслідування відсутні, проте є інформація, що ініціатором афери був особисто глава Одеської єпархії Московського патріархату митрополит Агафангел (Саввін).
    18 квітня 2019 року Міністерство юстиції України прислухалось до скарг з боку православних Сарати і скасував незаконні зміни в реєстрах. Однак Московський патріархат і на цьому не зупинився, і почалися судові розгляди.
    У липні 2019 деякий Р. С. Гурин звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до релігійної організації «Свято-Покровський храм смт Сарата». Він зажадав визнати недійсними рішення загальних парафіяльних зборів, відбувся 26 січня 2019 року.
    Суд першої інстанції, апеляційний суд, а потім і Верховний суд України в задоволенні позову відмовили.
    Однак з’явився новий, вже від громадянина В. Каланжова – теж з вимогою визнати недійсними рішення зборів. Зараз позов знаходиться в провадженні Тарутинського райсуду Одеської області. Цікаво, що відповідачем у цій справі виступає Микола Аратовскій ( «настоятель» від Московського патріархату). Причому не дуже зрозуміло, на яких підставах, адже зараз в Єдиному державному реєстрі главою організації та підписантом числиться Владислав Шіман – священник ПЦУ. Швидше за все, сталася чергова підробка документів, але факт залишається фактом: щоб повернути будівлю, Московський патріархат почав судитися, по суті, сам з собою.
    14 липня 2020 року в Одеському апеляційному суді відбулося засідання за іншим позовом В. Каланжова. Він вимагає заборонити Одеській обласній державній адміністрації міняти підпорядкованість і назву приходу і реєструвати статут в новій редакції, вказуючи на приналежність до ПЦУ.
    Крім того, в серпні 2019 року окружний адміністративний суд Києва відкрив два провадження за позовом Одеського єпархіального управління РПЦ в Україні до Міністерства юстиції України про зміни в Державний реєстр юридичних осіб та Державному реєстрі прав на нерухоме майно, де релігійна організація «Православний прихід Свято Покровської церкви смт Сарата УПЦ » виступає як третя особа.
    1 червня 2020 року отець Владислав Шиман подав до Одеської ОДА нову редакцію статуту свого приходу. 27 червня 2020 року документ повернули, в реєстрації було відмовлено вже втретє.
    З моменту переходу в ПЦУ на настоятеля Свято-Покровського храму протоієрея Владислава Шімана і членів його сім’ї виявляється систематичний тиск з боку Одеської єпархії РПЦ – юристи останніх, неодноразово намагалися вимагати відшкодування «моральної та матеріальної шкоди». Судові розгляди поки тривають.
    От. Владиславом розповів про себе і про ситуацію, що склалася місцевим ЗМІ. Священикові 49 років, в миру він був викладачем фізики – закінчив фізичний факультет Ужгородського університету. Спочатку працював за фахом, а в 1997 році за покликом серця вступив до духовної семінарії. Перший прихід отримав в 1998-му – в селі Мирнопілля Арцизького району, а потім вже перевели в Сарату, де він добудовував Свято-Покровський храм, причому з фундаменту.
    Отця Владислава в районі люблять і поважають – він навіть буде брати участь в майбутніх виборах в Саратському ОТГ як третій номер у списку політичної партії «Європейська Солідарність».
    Священник каже, що поки фізично не загрожували, але намагаються тиснути інформаційно – наприклад, пишуть гидоти в соцмережах і на місцевих сайтах. Судові розгляди – справа затяжна, але от. Владислав каже, що правда на боці громади, а судді і поліція намагаються дотримуватися нейтралітету.
    «Процес переходу церков в Православну церкву України тривалий у часі. Ніхто не обіцяв, що буде легко. Тому ми тримаємося і підтримуємо наших парафіян », – підсумував Владислав Шіман.
    За матеріалами «Думская».

    Найсвіжіше

    Популярне