Неділя, 5 Травня, 2024
Бiльше

    Православна Церква України закликала пам'ятати за жертв Бабиного Яру, щоб ніколи не допустити повторення

    29 вересня український народ та люди доброї волі усього світу поминають жертв Бабиного Яру. У цей день Православна Церква України закликала вшанувати пам’ять жертв Бабиного Яру, щоб ніколи не повторилась ця трагедія.
    «Пам’ятати, щоб ніколи більше не допустити повторення. Вшанувати пам’ять жертв масових розстрілів нацистами беззбройного цивільного населення. Підтримати їхніх рідних, згадати тих, хто, ризикуючи власним життям, тоді рятував та допомагав приреченим на страту, яких за це назвали «Праведниками Бабиного Яру». І назавжди засудити ганебні злочини проти людяності, проти законів людських і Господніх, проти умисного вбивства, що не має виправдань і строку давності», – йдеться на сторінці ПЦУ у Facebook.
    Бабин Яр усього за кілька років під час Другої світової війни став справжньою братською могилою, яка упокоїла десятки тисяч євреїв, ромів, діячів українського націоналістичного руху, патріотичних спілок, військовополонених, в’язнів, підпільників, партизанів, моряків Дніпровської флотилії, душевнохворих, заручників, порушників комендантської години та нацистського порядку. Загалом – від 100 до 150 тисяч осіб.
    До сьогодні невідома точна кількість людських жертв, не складено їх поіменний перелік, не з’ясовані всі обставини і місця масових страт, відсутні повні відомості про безпосередніх виконавців цих масових вбивств. «Але крок за кроком ми відновимо історичну справедливість, ми обов’язково дізнаємося правду», – підкреслюють у ПЦУ.
    Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній сказав: «… вшановуючи сьогодні пам’ять жертв Бабиного Яру, згадаймо, що всі ми улюблені діти Господа, Творця нашого. Місця минулих трагедій повинні стати для нас пересторогою, місцями пам’яті, що спонукає до порозуміння і примирення, до поваги й любові до наших ближніх. Пам’ять про жертв трагедії Бабиного Яру має назавжди стати попередженням усьому людству, яким є результат жорстокості й ненависті, гордині й самовозвеличення, гріха і зла, які ніколи не повинні брати верх над людиною. Аби зцілити рани минулого, нам потрібна єдність, не вдавана, а справжня, підтримана повагою до тих, хто поруч, і кого вже немає з нами, а також – щира молитва».

    Найсвіжіше

    Популярне