Субота, 13 Квітня, 2024
Бiльше

    У Львові у останню дорогу провели Героя України Тараса Матвіїва

    У Львові попрощалися із загиблим бійцем АТО, Героєм України Тарасом Матвіївим. Прощання із командиром взводу 24-ї бригади відбулося у Гарнізонному храмі Петра і Павла.
    «Прийшло багато людей, щоб вшанувати пам’ять Тараса у Львові та Києві – це є велике визнання його, як народного Героя. Тарас жив своє життя, так як вмів жити: в доброті, в пошані та любові до інших, в бажанні захистити їх життя. Він вже увійшов в історію України. Герой – це не просто той, що щось зробив, а той, кого наслідують в житті кожен день, на прикладі якого виховують дітей. І я переконаний, що ми як українці повинні ставити в приклад Тараса для багатьох поколінь», – після прощальної панахиди сказав єпископ Української Греко-католицької церкви Степан Сус, передає Укрінформ.
    Президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» молодшому лейтенанту Тарасу Матвіїву.
    У 24-й бригаді розповіли, що 10 липня, близько 20:00, позицію, якою командував молодший лейтенант Матвіїв, в районі села Троїцьке Попаснянського району, атакували окупанти.
    «Били зі 120-мм мінометів. Одна з мін потрапила в бліндаж, де було двоє вояків. Бліндаж загорівся і частково обвалився. Тарас першим кинувся на допомогу побратимам – витягнув двох своїх бійців назовні і відніс в безпечне місце. В цей час ще одна міна впала на позицію і осколками смертельно поранила Тараса», – розповіли в підрозділі про обставини загибелі офіцера.
    13 липня прощання відбулось також і на Майдані Незалежності. 31-річний боєць був молодшим лейтенантом. До війни працював журналістом у львівських і київських ЗМІ та брав активну участь у Революції Гідності. Був співкоординатором «Пошукової ініціативи Майдану», волонтером у «Народному легіоні». Випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.
    2015-го пішов добровольцем на фронт, пережив чи не найзапекліші бої. І торік став офіцером Збройних сил.
    «Коли озираєшся назад, ти розумієш, що був десь за волосину від тої ж смерті чи від якогось каліцтва, без цього на війні ніяк. Але усвідомлення це приходить значно пізніше. В той момент ти маєш вижити, ти маєш урятувати свого товариша», – слова з архівного інтерв’ю героя цитує 5-й канал.

    Найсвіжіше

    Популярне