Субота, 2 Липня, 2022
Бiльше

    Приниження Європи: Путінські методи міфологічного реваншу

    9 травня 2020 року – остання для Путіна дата, яка повинна засвідчити повну капітуляцію Європи перед його ідеологією. Схиляння перед агресією РФ на символічному рівні означатиме глибоку кризу всієї системи світопорядку, сформованої після розпаду радянського проєкту.

    Маніпуляції онука Молотова

    Путінський режим не в силах відновити Радянський Союз в реальності. Для цього у сучасних російських еліт немає абсолютно ніяких інструментів, які дозволили б відтінити тоталітарну імперію, що колись існувала.
    Той так званий глобальний проєкт – слабо, але нагадує нинішній концепт «руского міра» – настільки обагрив себе кров’ю, що його неможливо навіть порівняти з якимись сучасними явищами, навіть з ІГІЛ та їх умовним халіфатом. До слова, самі джихадісти ніколи не вбиралися в тоги поборників міжнародної моралі. Вони чітко вказували, що їх мета – покарання всіх невірних і віровідступників, всіх, хто не хоче жити в рамках укладу життя часів зародження ісламу.
    В результаті даний людиноненависницький проєкт зазнав очікуваного краху, а радикальні фанатики розбрелися по всьому світу. Щось подібне чекає і мертвонароджений проект путінців «СРСР 2.0», який намагається довести, що тільки Москва може бути духовно-моральним лідером світу. І підставою для цього – як вважають в Кремлі – виступає культ перемоги у Другій світовій війні.
    Поки країни Заходу, та й той самий Китай, впроваджують технології 5G, будують адронні колайдери, б’ються над створенням штучного інтелекту, шукають темну матерію і готуються до колонізації Марса і Місяця, в Росії нічого цьому протиставити не можуть, окрім як вкидання тез про ворогів великої перемоги.
    Днями глава Комітету Держдуми РФ з освіти Вячєслав Ніконов, який є до того ж онуком глави МЗС сталінського періоду Вячєслава Молотова, привселюдно заявив, що «навколо історії йде гостра боротьба» і що СРСР неправомірно звинувачують в тому, що він нарівні з нацистської Німеччиною, винен в трагедіях Другої світової війни.
    В контексті цього він зауважив, що після Brexit в ЄС «практично не залишилося жодної країни, яка б не була або учасницею нацистської осі, або не союзнічала з фашистською Німеччиною». Весь Євросоюз, як заявив депутат, «це в минулому гітлерівська коаліція або ті, які схилилися перед нею. Там не було жодної країни, що протистояла Гітлеру. Франція теж була повалена, та її заводи працювали на Німеччину», – вказав він.
    Очевидно, що представник Росії прагне максимально принизити європейські країни, назвавши їх посібниками Гітлера, показати, що за їх допомоги фюрер будував той страшний новий світопорядок.
    Але це звинувачення само по собі безглузде з огляду на те, що не можна знайти жодної країни Європи, яка добровільно б віддалася нацистським окупантам. Те, що в умовах окупації фабрики і заводи, людські ресурси або сировина Австрії, Данії або Бельгії працювали на потреби Третього рейху, не можна назвати добровільним рішенням даних націй та їх урядів.
    Це рівносильно звинуваченнями на адресу окупованого Кувейту в тому, що саддамівським режим торгував його нафтою і потім купував на ці гроші зброю для розширення агресії. Загалом, в російському королівстві кривих дзеркал жертви і лиходії не просто змішалися, але помінялися місцями.
    Ніконов абсолютно замовчує, про пакт Молотова-Ріббентропа, який підписав його сановний дідусь і який заклав принципи поділу Європи на радянську і нацистську сфери впливу. Він не хоче згадувати про сталінські здравиці на адресу гітлерівських злочинців, адже ще в 1939 році дружба між двома тоталітарними державами була скріплена кров’ю.
    Забута ним і 130-тисячна РОА або армія Власова, яка складалася з росіян і з 1942 по 1945 роки боролася на боці Вермахту.
    Але що найстрашніше, Ніконов просто плюнув в обличчя всім учасників Руху опору, представники якого діяли у всіх без винятку окупованих країнах Європи. У сучасній Росії абсолютно не говорять, що крім 9 травня є ще і 10 квітня – Міжнародний день Руху Опору – в пам’ять про тих, хто очищав світ від нацистської чуми.

    Ганебні почесті

    Що найсумніше, так це те, що самі європейці буквально і фігурально купуються на російську пропаганду і російські гроші.
    Незважаючи на те, що в ході агресії Росії проти України загинуло понад 13 тисяч українських громадян і були окуповані Крим і Донбас, в ПАРЄ це вважають недостатньо вагомими аргументами на користь збереження санкцій проти країни-агресора. В результаті були ратифіковані повноваження російських делегатів.
    70 мільйонів доларів – це та сума російських внесків до бюджету ПАРЄ, заради якої російських депутатів, в тому числі тих, які голосували за анексію Криму, повернули в зал засідань організації.
    30 січня голосами 132 депутатів ПАРЄ в другому турі глава російської делегації і заступник голови Держдуми РФ Пьотр Толстой став віце-спікером парламентської асамблеї. Більш того, депутат країни-окупанта і агресора дозволив собі зауважити, що українська і грузинська делегації бояться контактувати з росіянами, що представники РФ будуть спілкуватися з ними на базі норм міжнародного права.
    Того самого міжнародного права, яким прикриваються путінці лише у випадках гострої потреби, тоді як в своїх практичних діях як затяті терористи вони абсолютно ігнорують його.
    Окремі лідери країн Європи вважають за краще не бачити того, що Москвою запущений процес ревізії світового порядку після поразки СРСР в холодній війні. Мета – загнати Україну і Білорусь в кайдани «руского міра» вже не здається Путіну надзавданням. Тепер головне – змусити підкоритися Європу.
    Святкування 75-ї річниці Перемоги 9 травня 2020 року – це апогей всього правління Путіна, адже іншої такої дати в сучасній російській міфології побєдобєсія не передбачається аж до 2045 року. Навіть якщо російський диктатор добуде до цього терміну йому стукне вже 93 роки, і він буде являти собою найсумніше видовище. Яка вже тоді перемога.
    А значить, путінці докладуть максимум зусиль, щоб в Москву в цей день прибули канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон. У символічному плані це буде капітуляція ключових лідерів Заходу перед путінським режимом. Визнання його безкарності і правильності курсу на руйнування системи світового порядку. А в Росії покажуть, що НАТО як військова противага Кремлю, вже не страшна.
    І все це – запобігливість перед міжнародними злочинцями.
    Замість того щоб віддавати Путіну почесті в Москві, краще б вони підтримали розслідування справи по збитому малайзійському авіалайнеру МН17. І у них є шанс, адже 9 березня 2020 року призначено судове засідання у Гаазі з цього питання. Європейці все ще можуть показати світові справжнє обличчя путінізму як однієї з найбільш деструктивних ідеологій сучасності, яка відроджує тоталітарний симулякр під назвою СРСР 2.0.
    Андрій Старостін, журналіст LB.ua

    Найсвіжіше

    Популярне