9 липня президент України Володимир Зеленський разом із польським лідером Анджеєм Дудою у Луцьку відвідали Кафедральний костел святих Петра й Павла. Там очільники двох держав взяли участь у проведенні заходів з вшанування пам’яті жертв Другої світової війни та 80-ї річниці Волинської трагедії.
На месу також прибув предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, глава Української греко-католицької церкви архієпископ Святослав.
Згодом президент України у соцмережах написав: “Разом вшановуємо всіх невинних жертв Волині! Памʼять нас єднає! Разом ми сильніші!”
У п’ятницю прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вшанував пам’ять жертв Волинської трагедії на території вже неіснуючого села Острувки в українській Волинській області.
Тема Волинської трагедії є однією із суперечливих в українсько-польських відносинах. Погляди Києва і Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін дещо відрізняються. Польська сторона наполягає, що відповідальність за злочин, скоєний в 1943-1944 роках на Волині, несе українська сторона, натомість українська сторона переконує, що відповідальність несуть обидві сторони і вибачення має бути взаємним.
Водночас нещодавно Дуда заявив, що Польща й Україна зближують свої позиції у розумінні складних історичних питань і планують спільні заходи з вшанування в липні жертв Волинської трагедії.
Дуда зазначив, що загарбники та окупанти раніше не раз намагалися посварити Україну та Польщу, спрямувати один проти одного за принципом розділяй і володарюй.
“Сьогодні вони також намагаються, лякаючи поляків українцями, а українців – поляками. Але їм це не вдасться. Саме тому сьогодні ми разом звідси надсилаємо чітке послання Кремлю: вам не вдасться нас посварити, вам не вдасться нас розділити, ніколи більше”, – сказав глава Республіки Польща.
Анджей Дуда цитував рядки гімнів двох держав, вдавався до цитат українською, зокрема рядків Тараса Шевченка: “Подай же руку козакові, і серце чистеє подай!”
Дуда підкреслив, що великі нації у найважливіші моменти історії здатні подолати найбільші розбіжності та разом дивитися в майбутнє. Як пишуть польскі аналітики – це чіткий меседж; Росії: „ви більше ніколи нас не посварите”.
Руйнація російського наративу
Приїзд президента Польщі Анджея Дуди на месу за жертвами волинської трагедії в Луцьку і вшанування їхної пам’яті разом з президентом України Володимиром Зеленським має велике значення для польсько-українських відносин й історичної пам’яті обох країн. Це подія, яка супроводжується значними політичними та символічними посланнями, а також відображає певні зміни у сприйнятті та розумінні історичних подій обома країнами.
Ще кілька років тому, таке спільне вшанування не можна було і уявити, а зараз всі це побачили. Спільне вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії президентами України і Польщі є важливим кроком у зміцненні довіри та співпраці між двома країнами, які стикаються з загрозою з боку Росії. Цей захід також є демонстрацією того, що українсько-польські відносини не залежать від російського наративу, який намагається подати обидві нації як ворогів, яким не можна пробачити минуле.
Волинська трагедія, яка відбулася в 1943-1944 роках, була періодом масових міжетнічних конфліктів і злочинів, у результаті яких страждало населення Польщі та України. Ці події мають велике історичне значення для обох країн і стали причиною незгоди та напруження в польсько-українських відносинах.
У минулому погляди Польщі і України на Волинську трагедію значно відрізнялися. Польська сторона наголошувала на відповідальності українського націоналістичного руху за злочини, в той час, як українська сторона стверджувала, що відповідальність несуть обидві сторони конфлікту. Це розбіжність поглядів ускладнювала взаєморозуміння і підтримувала напруженість між двома країнами.
Як зазначив Дуда, зараз польська сторона вже може проводити пошуково-ексгумаційні роботи польських жертв в Україні, що було неможливо робити ще декілька років тому. За його словами, “це показує якісну зміну: сьогоднішня українська влада має більше розуміння всієї справи, ніж її попередники кілька років тому”.
Президент Польщі сказав, що під час візиту до Києва він обговорював питання складної історії з Президентом України Володимиром Зеленським, Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком.
“У нас тут є різні заходи, які знаходяться на підготовчому етапі: ми домовилися з українською стороною, що ми поки не розголошуємо подробиці у ЗМІ. Тому вибачте, що я не розкриваю подробиць, але так, 80-ті роковини “Волинської різанини” принесуть нам низку спільних польсько-українських заходів”,- заявив Дуда.
Ці заяви президента Дуди про наближення польсько-українських позицій у розумінні складних історичних питань є доброю ознакою. Це свідчить про зміну настроїв і прагнення до спільного врегулювання непростих історичних спірних питань. Спільні заходи з вшанування жертв Волинської трагедії, можуть сприяти зближенню поглядів і зміцненню відносин між двома країнами.
Прийняття таких історичних подій і вшанування жертв є важливими для процесу примирення і побудови спільного майбутнього. Вони сприяють руйнації російського наративу, який намагається використовувати історичні події для посилення розбрату і ворожнечі між Польщею та Україною. Спільного вшанування жертв та визнання болю, через який пройшли обидві нації, можуть сприяти зменшенню напруженості і спрямуванню на шлях примирення.
Усунення історичних розбіжностей і зближення поглядів на події минулого вимагає відкритості, взаєморозуміння та готовності до діалогу. Застосування конструктивного підходу до історичної пам’яті може зміцнити відносини між Польщею та Україною і створити основу для спільного розвитку на основі згоди і взаємовигідних інтересів.
Російський наратив про Волинську трагедію базується на ідеї, що українці були маріонетками нацистської Німеччини, яка проводила геноцид польського народу. За цим наративом, “Польща має право на реванш і повернення своїх земель, які були передані Україні після Другої світової війни”. Також за цим наративом, Україна начебто є штучною державою, яка не має суверенності і має покорятися Росії.
Ця російська брехня не враховує складнощів історичної правди, яка свідчить про те, що Волинська трагедія була результатом етнічного конфлікту, який загострився під час окупації НКВД і нацистами. Також ця російська пропаганда ігнорує те, що українці і поляки багато разів боролися разом проти диктаторських режимів, таких як Російська імперія, СРСР і РФ. Нарешті, цей наратив не визнає того, що Україна є сучасною демократичною державою, яка має право на свободу і безпеку.
Зокрема, участь представників релігійних організацій в месі за жертвами Волинської трагедії є символічним кроком у напрямку згуртування та взаєморозуміння. Це свідчить про важливу роль релігії як фактора, який може сприяти зміцненню відносин між народами і примиренню. Релігійні лідери, митрополити, архієпископи, беручи участь у заходах з вшанування пам’яті, демонструють свою готовність сприяти миру, згоді та спільному розвитку.
Урочисте вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії, яке об’єднало президентів України та Польщі, а також релігійних лідерів, створює позитивну динаміку у польсько-українських відносинах. Воно підкреслює необхідність зосередження на спільних цінностях, мирному співіснуванні та розвитку обох націй.
Руйнація російського наративу, який намагається підкреслити розбіжності і непорозуміння між Польщею та Україною, стає важливим кроком у побудові згуртованості та спільного позитивного майбутнього. Це може призвести до посилення співробітництва, економічного зростання та політичної стабільності в регіоні. Особливо тоді, коли Польща надсилає нам свою зброю і допомагає нищити російського агресора.
Зазначена подія також відображає важливість взаємодії між політичними лідерами та громадськістю обох країн у процесі розв’язання складних історичних питань. Діалог, взаєморозуміння і принципове ставлення до визнання болю та страждань, що виникли в минулому, можуть сприяти побудові взаємовигідних стосунків.
В цьому контексті важливо продовжувати підтримувати спільні ініціативи з вшанування пам’яті та справедливого і чесного історичного дослідження. Це може сприяти розвитку наукових обмінів, зближенню поглядів та покращенню взаєморозуміння між народами.
Усунення розбіжностей у сприйнятті історичних подій потребує часу, терпіння та відкритості до діалогу. Варто звернути увагу на позитивні зміни, які відбуваються у польсько-українських відносинах, і використовувати їх як основу для подальшого розвитку та побудови спільного майбутнього.
Прибуття Анджея Дуди на месу за жертвами Волинської різні є своєрідним запереченням російського наративу. Це показує, що українці і поляки можуть співіснувати в мирі і повазі, визнаючи свої спільні історичні травми і сподівання. Це також показує, що обидві країни є частиною європейської спільноти, яка підтримує територіальну цілісність і суверенність кожної країни. І це, нарешті, показує, що українсько-польські відносини не можуть бути зруйновані російською пропагандою і агресією.
Що кажуть єпископи Польщі та України?
7 липня Глава УГКЦ, архієпископ Святослав та голова Конференції католицьких єпископів Польщі, архиєпископ Станіслав Ґондецький, зібралися разом у Варшаві, де помолилися за жертв трагедії та підписали спільну Заяву про прощення та примирення між двома народами.
«Це є дивна таємниця Пресвятої Євхаристії, яка єднає в єдиному небі: поляків і українців, живих і померлих. Ми відчувамо себе єдиним Божим народом: католики обох обрядів, православні й християни інших віровизнань. Тут довкола престолу ми відчуваємо, що є один Господь, одна віра, одне хрещення. Одне і те саме небо для поляків і українців, для людей різних народів і національностей», — сказав глава УГКЦ.
Екзарх Вселенського патріарха єпископ Команський Михаїл також прокоментував послання до 80-х роковин Волинської трагедії.
“На мою думку, до таких ініціатив мають долучатися представники всіх конфесій, включаючи православних. Ми пам’ятаємо, що центральна ідея Євангелія полягає в тому, що Бог є Любов. Тому з християнсько-євангельської позиції, натхнені словом Христовим, людям буде легше подолати взаємні образи та сумну історичну спадщину. Це можливо, оскільки взаємне прощення – це не просто звичайна людська ініціатива, але таке ставлення один до одного, такий спосіб поведінки, натхнений Самим Богом”, – підкреслив Екзарх Вселенського Патріарха в Україні єпископ Команський Михаїл.
