Чому важливо, щоб посада була офіційною
“Посада військового капелана — це доповнення до того, що Церква робить роками. Священник-капелан — це та особа, яка має не лише бути в Божому храмі, служити для своїх вірних, а також має йти туди, де є найбільша необхідність. Ми присутні у закладах уже багато років. Завдяки реформам цю посаду внесли в реєстр професій, які допоможуть не лише хворим, а й медикам отримати духовний супровід, до якого нас всіх покликано”, — розповів Віталій Воєца.
Він додав: в Україні станом на середину травня служать близько 130 капеланів УГКЦ.
“Особисто я працюю для медзакладів з 2007 року. З 2014 року маємо опіку над нашими військовими шпиталями Києва та Київщини”, — сказав капелан.
Хто такий медичний капелан
“Існує міф, що священник приходить до лікарні лише до пацієнта. Ні, священник приходить до тих, хто його найбільше потребує — як до пацієнтів, так і до медиків, які 24/7 перебувають біля ліжка хворого і також мають свої особисті потреби, втім, через брак часу не можуть озвучити перед священником в межах своєї парафії. Тому капелан — учасник багатофункціонального лікувального процесу.
В нас завжди бракує часу, а лікарня — це місце зупинки там, де пацієнт через свою недугу, хворобу має більше часу, щоб подумати про свою душу. І тут у пригоді стає капелан — священник, який спеціально приділяє час свого денного душпастирського служіння, б відповісти на ті чи інші питання і його супроводжувати або просто бути поруч.
Капеланство — це покликання, адже не кожен священник зможе працювати в пенітенціарному закладі або медзакладі. Не кожен зможе, крім свого парафіяльного життя, служити для тих, хто найбільше цього потребує. Капелан може надати спеціальну допомогу тим, хто довгий час перебуває у закладі”, — розповів Віталій Воєца.
Коли зможуть запровадити посаду
Законодавчі підстави для того, щоб капеланство можна було запроваджувати, вже є, — каже Сергій Убогов:
“В принципі, якщо є воля керівництва закладу та запит від пацієнтів та працівників, то в межах штатного розпису можна запроваджувати таку посаду. Серед викликів — не лише богословська, а й медична освіта капеланів.
Рівень освіти має бути не нижче бакалаврського ступеня за спеціальністю “Богослов’я”. За кордоном для професійного капеланства вимагають не нижче магістерського рівня, але ми лише на початках, тому одразу ставити високу планку не будемо.
Згодом треба буде пройти спеціалізацію з клінічного душпастирства, де капелани спочатку на базовому рівні мають вивчати питання організації охорони здоров’я і особливості функціонування закладів, санепідрежим, особливості взаємодії з пацієнтами залежно від нозології їх захворювань, медичне право, надання першої медичної допомоги тощо.
Тобто, капелан має повністю інтегруватися і в медичне середовище та стати повноцінним членом мультидисциплінарної команди. Після цього будуть вищі рівні підготовки, щоб ми поступово готували наших капеланів такими, якими вони є в США та країнах Європи”, — зазначив Сергій Убогов.