Його тричі лякали розстрілом, морили голодом у полоні та не давали ліків. А все тому, що 2014-го у Донецьку мав сміливість гордо говорити, що Донецьк – це Україна. Про незламний священик пише видання ШоТам.
Він молився у Донецьку, підтримуючи Майдан у 2014 році. За це місцеві колаборанти полонили його та чотири рази імітували розстріл. І звільнили, тільки коли священик почав втрачати свідомість через загострення цукрового діабету.
Тихон (Сергій) Кульбака – греко-католицький священик козацького походження. З дитинства захоплювався українською культурою та розмовляв рідною мовою. А коли розпочалася Революція гідності, активно підтримував Майдан. Навесні до Донецької області вторглися окупанти. Людей із українськими поглядами почали переслідувати. Попри це батько Тихон стверджував, що Донецьк – це Україна.
Обурені колаборанти викрали його та полонили. Дев’ять днів хворий на діабет священик жив без ліків: тільки хліб та вода. Йому зав’язували очі та не раз імітували розстріл.
“На четверту добу, коли мене вперше вивезли на ту імітацію розстрілу, я знепритомнів. У мене почався напад миготливої аритмії”, – згадує священик.
Тоді колаборанти відвезли його у невідомому напрямку та залишили. З останніх сил він дістався українського блокпоста. Виявилося, що недуга переросла в онкологію. Але завдяки ізраїльським лікарям українець видужав. Подолавши хворобу, він повернувся до України. У Львові чоловіка дали притулок місцеві ченці. Там отець Тихін править службу та психологічно підтримує переселенців.
“До мене приходила мама бійця з Азова, який зараз у полоні. Маріуполь. Намагаючись її розрадити, серце від болю розривалося через те, що вона переживає”, – каже Кульбака.
Минуло майже 9 років, але думками він на Донеччині. Сергій Кульбака вірить: одного разу над Донецьком знову майорить рідний прапор.
