За шість років війни, ми звикли до поганих новин. Майже кожен день у нас поранені на фронті, в моменти ескалації — загиблі… Плюс масштабні ДТП, аварії, стихійні лиха і зведення про коронавірус. У потоці негативу ми, на жаль, не помічаємо, скільки навколо нас відбувається хорошого.
Як Луганщина могла увірватися в наш інформпростір? Тільки масштабними лісовими пожежами. Обстріли стали звичною справою, тому зведення про війну добре підживлюються картинками лісових пожеж.
Але, уявіть собі: ви приходите з роботи додому, сідайте вечеряти, включаєте ТВ і тут звучить:
«Луганська область. Траса Сєвєродонецьк — Станиця Луганська вперше за весь період існування незалежної України побудована за новітніми технологіями дорожнього будівництва. Тривають роботи з облаштування узбіч, встановлення сучасних зупинок громадського транспорту, освітлення пішохідних переходів в населених пунктах…».
Донбас — це не тільки про війну. Донбас — це про сильних людей, які в умовах війни намагаються облаштувати побут і показати поки ще окупованій його частини, що Україна — це єдина, красива і успішна країна, і разом ми можемо все. Регіони, які у більшості людей в Україні і світі асоціюються тільки з війною, безладом і депресивності змінюються на очах.
Зараз в Донецькій області безпрецедентними темпами будується траса Краматорськ — Маріуполь. Вже відремонтовано найбільш складні ділянки в районі Покровська, повністю нове покриття з використанням сучасних технологій і матеріалів найближчим часом буде прокладено в Добропіллі, Мирнограді, Волновасі. Працюють сотні одиниць техніки. Завдяки програмі будівництва сотні людей отримали робочі місця.
Чи знаєте ви, що в Донецькій області знаходиться найбільше в Східній Європі підприємство з виробництва ігристих вин класичним пляшковим способом? Виробництво здійснюється на глибині 72 м в підземних гіпсових тунелях, які цілий рік зберігають унікальні мікрокліматичні умови — постійну температуру і вологість. Загальна площа підземних штолень, в яких зберігається 30 млн пляшок знаменитого ігристого вина, — 25 га. На міжнародній спеціалізованій виставці у Франції завод навіть отримав диплом «Найкраще ігристе вино серед виробників Східної Європи».
Соледар Донецької області — місто соляного промислу, славиться соляними печерами. Ці величезні підземні простори, вириті в пластах солі на глибині 300 м під землею, доступні туристам. Розміри соляних печер вражають. У 2003 році в одній з них був запущена пілотована повітряна куля. Ця подія увійшла до Книги рекордів Гінеса. Висота залу близько 30 м (висота дев’ятиповерхівки), довжина — кілька сотень метрів. Завдяки унікальним акустичним умовам, в залі можна проводити музичні фестивалі
У підземних соляних коридорах розміщені скульптури з солі. Серед визначних пам’яток — соляне футбольне поле. Прогулянка печерами буде не тільки цікавою, але й корисною для здоров’я. Тут стабільно +14 ° C повітря, насичене мікрочастинками солі, має цілющий ефект. Все більшої популярності набуває спелеотерапія — лікування захворювань шляхом тривалого перебування в умовах мікроклімату соляної печери. Одна прогулянка по печерах замінює 15 інгаляцій. Крім екскурсійного маршруту функціонує спелеосанаторій «Соляна симфонія».
Не забувайте про ліси, морські курорти, Блакитні та Солоні озера, кам’яні могили — скелі в 70 метрів, які були утворені 2 млрд років тому після виверження вулкана, залишки кам’яних дерев араукарії, Святогір’я, ландшафтні парки…
Але ж коли ви дивитеся, наприклад, по Discovery або відео про природу на Youtube-каналах, про устрій життя різних країн, ви не замислюєтеся, кому це вигідно? Ви просто насолоджуєтеся політично нейтральною, пізнавальною, доброю, об’єктивною програмою, милуєтеся чудесами природи, досвідом країн щодо збереження культури, традицій.
Соціальна відповідальність політиків — окреме питання. Але якщо ми всі разом станемо соціально відповідальними, (звичайно, не вибірково, коли одним можна, а іншим не можна), то в результаті отримаємо консолідоване суспільство і здорову націю.
Саме тому для боротьби з інформаційною агресією і зміцнення інформаційного «суверенітету», нам вкрай необхідно, щоб добрі новини в Україні перестали бути сенсацією. Подивіться навколо себе. Скільки позитиву ви транслюєте в світ через соціальні мережі, скільки хороших новин ви знаєте. Давайте зробимо їх відомими для широкого кола людей. Давайте станемо ньюсмейкерами позитиву і перетворимо добрі новини в тренд нашого інформаційного простору.
Юлія Лапутіна, генерал-майор СБУ, контррозвідниця, друга в історії України жінка, яка отримала звання генерала, segodnya.ua