Військовий священник протоієрей Юрій Близнюк розповів інтернет-виданню armyinform.com.ua про особливості цього служіння.
Отець Юрій зазначив, що потреба в духовній підтримці воїнів виникла в 2014 році. Тоді почалося формування капеланства, як у країнах НАТО. Спочатку духовенство їздило на ротації волонтерами. Все базувалося на особистих зв’язках із командуванням.
Пізніше було створено Синодальне управління військового духовенства. Капелани, до речі, займалися не лише духовною підтримкою, а й допомагали з гуманітарною. Сьогодні, після повномасштабного вторгнення, запит на капеланів зріс, і священники не можуть забезпечити усі запити на них. Проте вони більш до цього готові, ніж 8 років тому.
Душпастир ніколи не залишався осторонь патріотичних процесів в Україні. В усі часи був дотичний до виховання молоді як капелан вишкільних таборів, патріотичних організацій тощо.