З початку поточного року Чернівецька область стала ареною активних релігійних переходів, де дев’ять парафій змінили свою підпорядкованість з Української православної церкви (в єдності з МП) на Православну Церкву України (ПЦУ). Однак, на відміну від попередніх років, цей процес супроводжується новими викликами та формами протистояння, зокрема явищем “подвійних зборів” та активним спротивом з боку парафіян УПЦ МП.
Що таке “подвійні збори” і чому вони виникають, розказує Суспільне.
Раніше переходи релігійних громад до ПЦУ відбувалися переважно шляхом ініціативних зборів, де більшість громади висловлювалася за зміну підпорядкування. Проте, останнім часом спостерігається тенденція до проведення двох паралельних зборів.
- Збори, ініційовані прихильниками ПЦУ: Ці збори, як правило, організовуються активістами та парафіянами, які виступають за перехід релігійної громади до ПЦУ. Інформація про такі збори часто поширюється через соціальні мережі та оголошення.
- Контрзбори парафіян УПЦ (МП): У відповідь на ініціативу переходу, парафіяни УПЦ МП проводять власні збори, де голосують за збереження вірності УПЦ під керівництвом Митрополита Онуфрія. Ці збори часто організовуються після богослужіння та є спробою протистояти ініційованим переходам.
Така ситуація “подвійних зборів” виникла, зокрема, в Усть-Путилі та Заставні. У Заставні парафіяни навіть провели збори на центральній площі міста, де проголосували за перехід храму УПЦ до ПЦУ, причому участь у голосуванні брали і парафіяни ПЦУ.
Чи важлива кількість голосів для перереєстрації громади?
Питання кількості голосів та легітимності зборів є ключовим у конфліктах щодо релігійних переходів. Згідно з українським законодавством, релігійна громада має право змінювати свою підпорядкованість. Процедура перереєстрації передбачає рішення загальних зборів релігійної громади.
Однак, саме визначення того, які збори є легітимними та чиї голоси мають враховуватися, стає предметом суперечок. Ситуація ускладнюється, коли проводяться “подвійні збори”, і кожна сторона вважає свої збори правомірними, а результати голосування – визначальними.
У випадку згаданих громад на Буковині, очевидно, що відсутність консенсусу щодо процедури та легітимності зборів призводить до конфліктних ситуацій та поляризації релігійних громад.
Приклад Заставни та реакція парафіян УПЦ МП:
Ситуація у Заставні ілюструє напруженість ситуації. Проведення зборів за перехід до ПЦУ на центральній площі міста, за участі парафіян ПЦУ, викликало різку критику з боку вірян УПЦ МП. Настоятель парафії УПЦ (МП), протоєрей Олег Бондар повідомив у Facebook, що представниця релігійної громади намагалася оголосити на площі результати власних парафіяльних зборів, але їй не дали висловити позицію парафії.
Позиція Тетяни Колісник:
Учасниця зборів у Заставні, Тетяна Колісник, яка є місцевою жителькою та підтримала перехід до ПЦУ, висловлює думку, що в умовах війни з Росією, церква не повинна бути “рупором Кремля”. Вона наголошує на необхідності “прозрівати” та приймати рішення щодо зміни підпорядкування, відкидаючи при цьому “радикальні дії чи захоплення”.
“На третій рік повномасштабної війни рупора Кремля нам не потрібно. Я проти радикальних дій чи захоплень, але вважаю, що люди повинні прозрівати й розуміти, що треба ухвалювати якісь рішення, а не розповідати, що вони – не російські”, – каже Тетяна.
Як відбувається перехід
Якщо релігійна громада вирішила змінити канонічну підлеглість, першочергово вона має провести парафіяльні збори. Рішення про зміну підпорядкування оформляють протоколом – у ньому мають бути ініціали та підписи усіх людей, які голосували за перехід. Дані у протокол вносить голова або секретар зборів, й передають в управління культури ОВА разом з іншими потрібними документами. Перелік документів є на сайті ОВА у розділі “Релігія”.
Водночас за достовірність інформації в документах відповідає голова зборів, розповіла у коментарі Суспільному начальниця обласного управління культури Олена Боднар.
“Серед наших функцій – реєстрація нових релігійних організацій, зміна канонічного підпорядкування та будь-які зміни, пов’язані зі зміною керівника релігійної організації, адреси реєстрації тощо. Тобто те, що потребує коригування”, – каже Боднар.
Рішення про перехід ухвалюється, якщо це підтримують дві треті з усіх зареєстрованих на зборах людей. Далі ініціативна група має принести документи до ОВА. Боднар каже, якщо у селі на понад тисячу людей було до ста голосувальників, то кількість людей, які проголосували за перехід не має значення.
“Беремо село, де населення – тисяча людей, й з них 60% – протестанти, баптисти, адвентисти тощо. Інша категорія – мусульмани, ще інші – невіруючі. Тільки невелика кількість людей це – православні християни. Якщо зауважень до документів немає, ми подаємо їх на затвердження, перехід затверджують розпорядженням голови ОВА, й на основі цього розпорядження ми вносимо зміни в держреєстр”, – каже Боднар.
Чи є сенс у подвійних зборах
Щодо зборів парафіян про те, що вони хочуть лишитися у складі УПЦ МП, то обласна адміністрація не вповноважена ухвалювати такі рішення – у їхніх повноваженнях саме перереєстрація, каже Боднар.
Водночас, якщо люди вважають, що були порушення, можуть звернутися до поліції чи оскаржувати результати голосування у суді. Зараз у поліції перевіряють, чи не було порушень під час переходу у Підзахаричах та Заставні після звернення представників вірян УПЦ, повідомили нам у відділі комунікації Нацполіції.
Або ж частина громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування храмом і майном. Про це в обласній адміністрації повідомили Суспільному у відповідь на запит.
За словами релігієзнавця, щоб УПЦ розірвати звʼязки з Росією, треба звертатись до лідерів світових православних церков і заявляти про вихід з РПЦ або утворювати нову релігійну парафію. Просити про автокефалію від Вселенського Патріархату не можуть, бо в межах однієї країни її можуть надавати тільки раз – в Україні її з 2019 року має ПЦУ.
Іншим рішенням може бути перехід до Православної церкви України. В УПЦ це відкидали, зокрема, пояснюючи, що це нібито несамостійна церква, каже Бродецький.
“УПЦ й Онуфрію вигідно так демонструвати людям ситуацію, бо показують їхню реальну залежність від Москви, і треба сказати, що ці [ПЦУ] – умовно залежать від Стамбула”, – каже релігієзнавець.
