У соціальних мережах, зокрема в Threads, поширюється фейкова інформація про те, що священник Православної церкви України (ПЦУ) Василь Косяченко нібито закликав українців прийняти юдаїзм для перемоги над Росією.
Як доказ наводять підроблений скриншот коментаря священника у Facebook під постом Головного рабина України. Проте це маніпуляція, повідомляє voxukraine.org. Справжній коментар Василя Косяченка має зовсім інший зміст і не містить жодних закликів до зміни віросповідання.
Хто стоїть за фейком?
Першоджерелом фейку стала Спілка православних журналістів (СПЖ) — проросійське видання, відоме систематичним поширенням маніпуляцій та дезінформації, що відповідають російським наративам. У березні 2024 року СБУ провела обшуки в офісі СПЖ через підозри в інформаційних диверсіях на користь Росії. У січні 2025 року Держспецзв’язку заблокував сайт СПЖ за зверненням СБУ. Це вже не перша спроба обмежити діяльність ресурсу: з листопада 2024 року також було заблоковано домен https://spzh.live.
Що насправді написав священник?
Пост Головного рабина України Моше Реувена Асмана був присвячений запаленню ханукальної менори разом із командувачем Національної гвардії України. У своєму коментарі Василь Косяченко підкреслив важливість єдності українців та євреїв у боротьбі проти російської агресії. Він зазначив: «Люблю єврейський рід. Рід моєї мами. Якщо євреї і українці, на території України, не стануть однією нацією, найближчим часом, то путінська Росія окупує Україну. Знову почнуться єврейські погроми. Тільки від равинів і священників ПЦУ залежить нині порятунок і благополуччя та процвітання України. Перемога над Росією. Перевиховання росіян з живодерів і рабів на людей». Таким чином, його слова були спрямовані на підтримку єдності, а не на заклик до зміни релігії.
Як Meta бореться з дезінформацією?
Цей випадок став черговим прикладом того, як соціальні мережі стають платформою для поширення фейків. У рамках партнерства з Meta українські фахівці активно працюють над виявленням та блокуванням дезінформації. Це дозволяє обмежити вплив проросійських наративів і захистити громадян від маніпуляцій.
Боротьба з фейками, особливо в умовах війни, є ключовим елементом інформаційної безпеки. Поширення неправдивої інформації не лише дезінформує суспільство, але й підриває довіру до інституцій та посилює розкол у суспільстві.
