Після того як наближене до УПЦ (МП) видання “СПЖ” оголосило про звільнення своєї співробітниці-рашистки виявилось, що не вона одна в редакції поділяє такі погляди. 17 серпня телеграм-канал “Монолог.Здесь” опублікував розслідування про ще одного прихильника РФ серед авторів медіа.
Ним виявився Сергій Комаров, уродженець Києва та “духовне чадо” скандального українофоба Андрєя Ткачьова. Писати для “СПЖ” він почав ще у 2018. У своїх роботах Комаров піднімав не тільки релігійні теми, але й політичні. Наприклад виступав проти обмеження впливу РФ в Україні.
Незадовго до початку повномасштабного вторгнення Комаров перестав писати для СПЖ. Проте в червні 2023 відновив роботу.
Телеграм-канал зазначає, що фото автора на сайті “СПЖ” цілком співпадає із його світлиною виступу у Срєтєнскому монастирі РПЦ у Москві. Тому це не може бути просто інша людина із такими ж іменем і прізвищем.
У найсвіжішій статті Комарова від 12 червня є пряме фото із його телеграм-каналу. Це ж фото стоїть на його профілі на радіо “Радонєж”.
У своїх публікаціях на “Радонєже” він відверто транслює власні погляди.
В одній зі статей за листопад 2022 Комаров різко критикує Революцію Гідності та описує свої сльози радості від регулярних візитів в РФ з 2014 року.
Розслідувачі припускають, що разом із працівником “СПЖ” країну-агресорку відвідував і архімандрит Аліпій (Свєтлічний), який також не приховує своїх українофобних поглядів. Вже через рік після початку співпраці з виданням, у 2019, Комаров переїжджає до РФ. Тут він продовжує писати статті для “СПЖ” уже із Москви.
Крім того, він пише, що любить Росію більше, тих хто там народився.
А от що автор “СПЖ” не любить, то це так зване “українство”. Воно, на думку Комарова “знищує Церкву Христову, під якою він має на увазі Московський патріархат. Проте це на думку Комарова ще можна змінити. Треба просто вчасно “почати лікування”.
В іншій статті за грудень 2022 він пише про те як хоче боротись із незалежною Українською державою, яку він називає “Тінню”.
Тут Комаров також жаліється на “ужаси Майдана” та “знищення всього русского”.
Ідентифікацію вірян УПЦ (МП) з українською державою дописувач “СПЖ” вважає “губітєльной”, адже в Україні немає місця ні для чого російського. Церква, на його думку, не може підтримувати державу, адже вона “антіцерковь”. Тому він закликає боротись з Україною до кінця.
Ще в березні 2022 він публікує статтю де в цілому викладає свій погляд на війну. Говорячи про причини вторгнення, Комаров повторює пропагандистські кліше офіційної російської пропаганди. Зокрема про “8 лєт” та український фашизм. Проте є на думку путініста в Україні й притомні голоси “пастирів-християн”. До них він відносить митрполитів у Борисполі Антонія (Паканича), в Запоріжжі Луку (Коваленка), а також архімандрита Маркела (Павука). Їхні цитати також наводяться в українофобній статті.
Далі розслідувачі вказують, що Комаров давнознайомий з Маркелом та Паканичем. Зокрема він писав статті для близького до них видання “Православная жизнь”. Його остання робота для сайту розповідала про те, що у протестувальників проти побудови храму РПЦ в сквері Єкатєрінбурга вселився “дух Майдану”.
В цій статті ще за 2019 рік він транслює ті ж російські наративи, що і в пізніших статтях для “Радонєжа”. Зокрема про “спалення заживо” проросійських мітингарів в Одесі, або “внєшнєє управлєнія” США.
Повертаючись до статті за березень 2022 “Монолог.Здесь” вказує на її закнчення. У ньому Комаров висловлює цілковите схвалення діям Міноборони Росії, яке нібито прийшло “рятувати” жителів України “від фашизму”. Розслідувачі підкреслюють, що симпатії до окупантів співробітник “СПЖ” висловлював у той самий час, коли вони проводили масові вбивства українців на Київщині та Маріуполі.
“Чудовий православний місіонер чи не так? Прекрасне поєднання православного єлєю та руського культу знищення всього українського. Ці тексти повні російської пропаганди.”, – пишуть автори розслідування.
Вони зазначають, що на момент написання антиукраїнських статей Комаров тимчасово не працював в “СПЖ”. Проте на початку літа 2023 редакція закрила очі на українофобні погляди автора і продовжила співпрацю.
“Звісно, після публікації вони знову будуть відхрещуватись від нього. Скажуть, що не поділяють поглядів та інше. Та друзі, дуже промовисто, що саме на СПЖ зібрались активні російські прихвостні, які, знову ж таки, РОКАМИ писали новини та тексти для українських вірян. Ми вже мовчимо за те, як редакція СПЖ взяла матеріал Комарова після всього того, що він наплів рік тому. Вказівка владики Антонія? Чи просто по “старой памяті” вирішили взяти контенту?
Якби там не було, кейс Сєргєя Комарова – це ще один доказ повного впливу Росії на інформаційну повістку УПЦ, котрий роками покривався вищим керівництвом Церкви. Чому СПЖ помийка ще вільно працює в Україні? Ми не перестаємо ставити це питання і тому знову просимо всіх читачів про максимальне поширення цього матеріалу. Тільки суспільний розголос допоможе прикрити це гніздо російського впливу на розум тисяч вірян.
СПЖ delenda est”, – йдеться наприкінці розслідування.
