У зверненні, оприлюдненому на сайті Кремля, президент країни агресора – росії владімір путін звернувся до росіян після нещодавнього заколоту Прігожина, власника ПВК „Вагнер“, висловивши подяку тим силам, які підтримали його режим, зокрема релігійним організаціям.
Однак, аналізуючи заяву, стає очевидним, що вона є лише пропагандистською маніпуляцією, не приносячи реальних відповідей на кризу, яка постає в росії.
Духовний Фронт України розбирає деталі заяви.
Путін не бачить власних помилок у керівництві і не визнає їх. Хоча вони призвели до виникнення заколоту, з чим погоджуються деякі російські „філософи“-вільнодумці. Відсутність визнання необхідності глобальних політичних та соціальних змін свідчить про безпринципність та небажання путіна виправляти недоліки російського режиму.
Крім того, путін вдається до перекручення фактів та створення образу ворога на Заході та в Україні, намагаючись перекласти вину на зовнішні сили та ворогів Росії, а не на внутрішні негаразди та на неправильне управління. Такий підхід відвертає увагу від справжніх проблем, з якими стикається рф, і не сприяє політичному прогресу, заводить росію у ще більший хаос, що може відгукнутись новим бунтом.
Що цікаво, путін хвалить церковні організації за те, що вони виявили путінському режиму підтримку. Цим він підтверджує, що всі релігії в росії обслуговують чинний кремлівський режим і не можуть бути аполітичними.
«Тверду, однозначну позицію підтримки конституційного порядку зайняли громадські організації, релігійні конфесії, провідні політичні партії, фактично все російське суспільство», – заявив диктатор.
Напевно церква „внє політікі“ існує лише в Україні і саме таку позицію займає УПЦ (МП) після втечі Януковича, коли йдеться про відстоювання проукраїнських позицій.
Релігійні організації, які підтримують авторитарний кремлівський режим, дискредитують самі себе і підривають довіру до релігії в цілому. Зокрема йдеться про Російську Православну Церкву, очільник якої у день бунту видав неоднозначну заяву. ДФУ писав, що Гундяєв вагається у тому, кого підтримати. Він навіть просив молитись за «місцеву владу» і «за Путіна». Загалом його слова були нечіткими і розпливчастими і не різкими. Навіть колективний Захід і ЛГБТ патріарх РПЦ критикував сильніше ніж бунт Прігожина.
Подяка релігійним організаціям від путіна
Ця подяка путіна може бути сприйнята як частина стратегії залучення релігійних організацій до підтримки кривавого режиму росії, а не як справжнє визнання ролі церкви в суспільстві або підтримки релігійної свободи.
Варто зазначити, що російський режим, очолюваний Путіним, часто використовує релігійні організації як інструмент політичного впливу та контролю над населенням. Висловлення подяки може бути сприйнято як спроба утвердити і зміцнити такий політичний контроль шляхом залучення церковних структур до своїх інтересів, в тому числі у придушенні бунтів та продовженні ведення війни проти України.
Подяка Путіна релігійним організаціям має гіркий присмак, оскільки в Росії існує обмеження релігійної свободи. Російська влада забороняє неугодні режиму церкви і депортує протестантських й інших проповідників. У Криму росія вчинила репресії проти місцевих парафій ПЦУ. Це суперечить принципам свободи совісті та релігійної практики, які мають бути гарантовані кожному громадянину.
Крім того, ця подяка може також слугувати засобом маніпулювання релігійними почуттями віруючих та спробою створити образ патріотичності та прив’язаності до влади, що підтримує релігійні, „традиційні“ цінності. Сама ж РПЦ на нижчому за Гундяя рівні взагалі, схоже переплюнула брехню путіна і назвала бунт „об’єднанням всього народу“. Такі заяви від РПЦ свідчать про використання її як інструменту політичного маніпулювання, а це тягне за собою зменшення справжньої ролі Церкви у формуванні духовності суспільства і підірве довіру до Московського патріархату у тих росіян, які негативно ставляться до політики путіна.
Загалом, висловлення путіним подяки релігійним організаціям має бути розглянуто в контексті загальної хиткої політичної ситуації в Росії та стратегії Путіна щодо збереження своєї влади. Це необхідно розуміти, щоб не сприймати цю подяку як справжню підтримку релігійної свободи або визнання ролі церкви у суспільстві, але як частину політичної гри, спрямованої на зміцнення влади та контролю над населенням.
Крім цього РПЦ ризикує бути викинута геть, якщо прогадає із кандидатом, на якого потрібно ставити ставки у грі. Саме тому патріарх Кіріл робить м’якіші заяви порівняно із його підопічними, які прямо закликали Вагнерівців зупинитись і не чинити „гріху, який не проститься“. Таких єрархів РПЦ, пропутінців, не шкода буде змінити у разі успішного бунту проти незмінного лідера кремля.
Звернення Путіна є лише продовженням його пропагандистської стратегії, спрямованої на збереження контролю над владою, замість реального розв’язання проблем, що існують у Росії. Путін не представив конкретних рішень для усунення причин бунту, політичної кризи та не проявив бажання налагодити конструктивний діалог з опозицією та військовими.
Росія потребує нового підходу, який базується на принципах демократії, рівності та поваги до прав людини та кордонів інших держав. Консолідація російського суспільства навколо путіна виглядає штучно та перебільшеною російською пропагандою.
