Український уряд робить кроки, щоб усунути Російську Православну Церкву з території України. У минулому уряд вагався, але останнім часом став більш рішучим у своїх діях. Президент України Володимир Зеленський записав своє Великоднє послання в Києво-Печерській лаврі, а не в Софійському соборі, як минулого року. Це сприймається як знак того, що процес звільнення українських святинь від російської церкви вже триває. Однак, є ще багато перешкод, які потрібно подолати, перш ніж цей процес завершиться.
Про це йдеться в аналітичній статті «Ділової столиці».
Зараз є кілька законопроектів, зокрема й №8371, внесений Кабміном 19 січня на виконання указу Зеленського та рішення РНБО від 1 грудня. Проте Банкова три місяці не наважувалася дати відмашку “слугам народу” у парламенті проголосувати за цей проект. В результаті посилилися чутки про те, що влада насправді не збирається забороняти УПЦ МП, а лише торгується з Онуфрієм.
Аналогічна ситуація з Києво-Печерською лаврою, про яку теж йшлося у рішенні РНБО від 1 грудня. Процес вигнання московської церкви хіба що розпочато, але його завершення губиться у туманному майбутньому. Зараз у лаврі фактично двовладдя. УПЦ МП та ПЦУ одночасно проводили великодні служби на території лаври, лише у різних храмах. Предстоятель ПЦУ Єпіфаній провів нічну службу в Михайлівському Золотоверхому монастирі, а ранкова літургія відбулася в Успенському соборі з новим намісником — архімандритом Авраамієм. У той же час предстоятель УПЦ МП Онуфрій провів нічну та ранкову службу у Хрестовоздвиженському храмі. Зазначимо, що Онуфрій регулярно проводить служби у лаврі і припиняти цю практику явно не збирається.
Ще один малоуспішний напрямок — судове переслідування зрадників у рясах. Безліч доказів їхньої підривної діяльності з’явилося ще в перші тижні великої війни. Наведемо висновки британських аналітиків з Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RISU): “Єдиним органом ідеологічно відданих агентів, що підтримали вторгнення, була російська православна церква. Крім її зусиль з підтримки російських інформаційних операцій, її священики широко вербувалися і управлялися російськими спецслужбами. а її монастирі і храми використовувалися як безпечні укриття для обладнання та персоналу”. Проте жоден митрополит, який працював на Кремль, досі не сидить. Судові процеси навіть не розпочато.
У статті припускають, що влада нарешті вирішила завершити закрити питання з впливом РПЦ на Україну. Про те, що рішучість з’явилася, розповів в ефірі Radio NV напередодні Великодня глава Держслужби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський. Нагадаємо, він отримав цю посаду нещодавно та фактично є головним радником Зеленського у церковних справах.
Так от він розповів, що в Україні дуже довгий час був суспільний запит на єдність церков, але зараз його немає — зараз є лише запит на те, щоб московський патріархат припинив своє існування в Україні. “Практично все суспільство вважає, що московський патріархат це зло і це зло потрібно викорінювати“, — резюмував Єленський.
Зміни у суспільній свідомості наочно проявилися півмісяця тому, коли почала говорити громадськість. Приклад подали обласна та кілька міських рад на Хмельниччині. Слідом за ними рішення про заборону УПЦ МП та вигнання її із земельних ділянок та будівель, що належать державі, ухвалили Рівненська та Волинська облради, міська влада Львова та Тернополя.
Єленський каже, що рішення про заборону церкви виходять за межі повноважень місцевих рад, і закликає дочекатися ухвалення законопроекту №8371, аби все було за законом. Але якби не спалахнули народні бунти проти УПЦ МП, цей проект ще довго міг би припадати пилом у парламенті. І саме громадська активність додала Банковій рішучості, вважають у ЗМІ.
Як можна зрозуміти із заяв Єленського, раніше Зеленський вважав, що в Україні є суспільний запит на єдність церков. Тому на Банковій головну небезпеку бачили у протистоянні УПЦ МП та ПЦУ. Звідси і страх радикальних рішень, тактика “крок вперед — півкроку назад”.
Але тепер настрої змінилися і в суспільстві, і на Банковій. Тепер, судячи зі слів Єленського, Зеленський побачив громадський запит на ліквідацію московської церкви. А головною небезпекою на Банковій нині вважають існування цієї церкви. Підштовхувана народними бунтами проти УПЦ МП влада готується її забороняти — так це зараз виглядає.
Підготовка до заборони
Про це свідчить ціла низка подій, що відбулися за останній тиждень. Зокрема, спікер парламенту Руслан Стефанчук 11 квітня зустрівся з членами Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій (ВРЦіРО) та обговорив із ними законопроект №8371. Як розповів Стефанчук на сайті парламенту, за підсумками зустрічі він отримав листа, де йдеться, що церкви та релігійні організації підтримують розгляд у Верховній Раді та прийняття за основу цього законопроекту.
“І цим самим вони всі визнають, що ці відносини мають бути унормовані законодавчо. ВРЦіРО — проти російської церкви в Україні і усвідомлюють, що Росія не має права впливати на українські релігійні організації. Всі одностайно визнають невідворотність юридичної відповідальності будь-якої особи за порушення законодавства України, незалежно від того, в рясі людина чи ні”, — переказав Стефанчук головні тези листа. Він пообіцяв, що парламент розгляне всі пропозиції ВРЦіРО “і ухвалить виважене рішення”.
Тут не зайве уточнити, що членами ВРЦіРО вважаються 16 осіб, у тому числі і предстоятель УПЦ МП Онуфрій. Звісно, навряд чи він підписувався на підтримку проекту №8371. Але всі чи майже всі інші члени ВРЦіРО цілком могли поставити підписи під цим листом. А це офіційний документ міжконфесійної інституції, який можна буде пред’являти будь-яким всесвітнім та європейським органам та діячам, які надумають обуритися “гоніннями” на УПЦ МП.
І якщо вже Стефанчук обзавівся цим документом, то можна припускати, що наступного місяця проект №8371 все ж таки буде прийнятий хоча б у першому читанні. (Наступне засідання парламенту очікується 8 травня.)
Успіхи СБУ
Також зазначимо деякі успіхи СБУ. Вже три митрополити УПЦ МП сидять — нехай не у в’язниці і навіть не в СІЗО, а лише під домашнім арештом, але все ж таки сидять. Першим страждальцем за віру в “русскій мір” став екс-митрополит Кіровоградський та Миргородський Іоасаф (Петро Губень). Він сидить під нічним домашнім арештом із грудня минулого року, перед тим синод УПЦ МП зняв його з посади керівника Кіровоградської єпархії.
Далі прийшла черга намісника Києво-Печерської лаври, митрополита Вишгородського та Чорнобильського Павла (Петра Лебедя). З 1 квітня він сидить під цілодобовим домашнім арештом.
А 12 квітня суд відправив під цілодобовий домашній арешт керівника Черкаської єпархії, митрополита Черкаського та Канівського Феодосія (Деніса Снігірьова). Йому висунуто підозру за статтею 436-2 Кримінального кодексу (“виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників”).
13 квітня СБУ похвалилася ще одним успіхом: “Арештовано майно проросійського олігарха Вадима Новінського, який причетний до пособництва країні-агресору”. Новиіський — не просто клірик УПЦ МП, він стоїть першим номером у списку 10 діячів московської церкви, проти яких РНБО ввела санкції рішенням від 1 грудня (другим там стоїть митрополит Вишгородський та Чорнобильський Павло).
Давно відомо про тісне співробітництво Новінського з керуючим справами УПЦ МП, митрополитом Бориспільським та Броварським Антонієм (Іваном Паканичем). Окрім того, олігарх використовує свої міжнародні зв’язки для лобіювання інтересів московської церкви. У цьому плані він надає неоціненну допомогу голові відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП митрополиту Чернівецькому та Буковинському Мелетію (Валентину Єгоренку). До речі, митрополити Антоній та Мелетій також потрапили під санкції РНБО (11 грудня), а Мелетій ще й позбавлений громадянства (28 грудня).
4 листопада минулого року Новінський на своїй фейсбук-сторінці помістив фоторепортаж про зустріч у Німеччині з предстоятелем УПЦ МП Онуфрієм, митрополитами Антонієм та Мелетієм та ще двома діячами УПЦ МП. Якщо вище керівництво УПЦ МП цілою делегацією приїжджало на стрілку з олігархом, то, напевно, він не просто бере участь у житті церкви, а здатний спрямовувати і навіть замовляти її діяльність (за принципом: хто платить, той і замовляє).
І ці можливості тепер серйозно підірвані. За інформацією СБУ, список заблокованих активів Новінського включає корпоративні права на 40 українських підприємств та 30 газових свердловин, де видобувають промислові обсяги блакитного палива. Загальна сума заарештованого майна становить понад 3,5 млрд грн. Кримінальне провадження ведеться за ст. 111-2 КК (“пособництво державі-агресору”). Співробітники СБУ провели обшуки в офісних приміщеннях підприємств, а також за місцями роботи та проживання фігурантів. Під час обшуків виявлено документи, печатки компаній-нерезидентів та прокремлівську релігійну літературу.
Тепер вплив Новінського на церковну ситуацію в Україні має зменшитись. Отже, знижується ймовірність якихось серйозних масових протестів у разі заборони московської церкви. Тобто арешт активів здійснено дуже вчасно. І це можна розцінювати як ще одне свідчення того, що влада нарешті зважилася покласти край РПЦ в Україні і зараз серйозно готується до цього.
