У Міністерстві закордонних справ України глибоко вдячні Папі Римському Франциску за його турботу про Україну та українців. На жаль, у МЗС змушені констатувати, що цьогорічна хода була знову затьмарена спробою прирівняти жертву та агресора.
Про це йдеться в заяві речника МЗС України Олега Ніколенка.
“Вчора на Страсну п’ятницю в Римі відбулося велике релігійне дійство – Хресна Хода. Вона символізує перемогу добра над злом, світла над темрявою, віри над зневірою.
Ми глибоко вдячні Папі Франциску за його турботу про Україну та українців.
На жаль, змушені констатувати, що цьогорічна хода була знову затьмарена спробою прирівняти жертву та агресора.
Мова йде про тексти, які були зачитані під час 10-ї стації Хресної Ходи: від імені українського підлітка, який знайшов прихисток в Італії після захоплення російськими військами Маріуполя, та російського хлопця, брат-військовослужбовець якого втратив життя, а батько та дід зникли безвісти як учасники загарбницької війни Росії проти України.
Ми розчаровані, що Святий Престол не взяв до уваги аргументи української сторони про образливий характер такого жесту. Спільна участь українця та росіянина спотворює дійсність, в яку Росія занурила українців, втілюючи проти них геноцид. Ба більше, такий крок підриває принципи справедливості та загальнолюдської моральності, дискредитує концепцію миру та братерства.
Намагання поставити знак рівності між Україною, яка страждає, та Росією, яка завдає страждань, не сприяє примиренню. Примирення може настати лише після української перемоги, покарання всіх російських злочинців, покаяння за завдані страждання та прохання пробачення перед українцями.
Розраховуємо, що Святий Престол надалі буде дотримуватися підходу, який базуватиметься на глибинному розумінні справедливості та відповідальності за відновлення миру в Україні і встановлення справедливості”.
Минулого року, 15 квітня, перед Великоднем за григоріанським календарем у Ватикані зробили скандальну Хресну Ходу за участі подруг – українки Ірини та росіянки Альбіни. Українка та росіянка, які живуть в Італії вже 20 років і працюють у католицькій лікарні в Римі, йшли попереду і несли хрест. Питання, як українка Ірина взагалі могла погодитися на це дійство, залишається відкритим. Адже її дії фактично ставлять знак рівності між українцями-жертвами кривавої агресії путінської Росії та росіянами, які власне є агресорами.
