Сайт українського “Союзу православних журналістів” (СПЖ) через понад рік повномасштабної війни рясніє цитатами заяв єрархів Російської Православної Церкви, які схвалюють російську агресію проти України. Також знаходиться місце на сайті для цитат прессекретаря президента РФ Володимира Путіна Дмитра Пєскова, де він випавдовує війну, а також для розповідей про неообхідність зробити так, щоб між росіянами та українцями “любов один до одного не згасла”.
Натомість сил прямо зазначити, хто винен у руйнуваннях, вбивствах українців та скалічених долях мільйонів громадян України, навіть коли “братні ракети”, благословенні патріархом Кірілом (Гундяєвим) руйнують об’єкти УПЦ МП, “православні журналісти” відшукати у собі не можуть. На це OBOZREVATEL звернув увагу, наштовхнувшись на те, як у СПЖ подали новину про російський ракетний удар по монастирю на Одещині 21 березня. Раніше аналогічні висновки робив Духовний Фронт України. ДФУ також писав, що “СПЖ” намагається підірвати довіру до СБУ та української влади.
21 березня війська РФ завдали ракетного удару по Одещині. Ворожі ракети прилетіли по одній з будівель чоловічого монастиря УПЦ МП, понівечивши гуртожиток та поранивши 4-х монахів. Здавалося б, що, як не удари по релігійних спорудах УПЦ МП здатне краще переконати представників цієї релігійної конфесії у тому, що Росія є державою-агресором?
Втім, як виявилося, для декого навіть це не є достатньою причиною, аби назвали ворога – ворогом.
Співробітники головного медійного майданчика УПЦ МП – сайту “Спілки православних журналістів”, – у новині про те, як запущена Росією російська ракета вдарила по монастирю підпорядкованої Москві УПЦ МП примудрилися жодним словом не згадати про країну-агресора.
Винуватців обстрілу монастиря УПЦ (МП) на Одещині СПЖ не називають
Так само безособово, без натяків на винуватців війни, смертей та руйнувань подають на сайті СПЖ й інші новини про російські удари. Зокрема, ті, де “братні ракети” прилітають по об’єктах УПЦ МП. Адже інші злочини Росії проти України “православних журналістів” України, судячи з наповнення сайту, цікавлять мало.
У тих нечисленних випадках, де про війну СПЖ таки згадує, обстріли та ракетні удари, судячи з новин, відбуваються немовби самі по собі, без жодної участі РФ.
Втім, якщо поглянути на те, про що й як цей формально український ресурс пише під час війни, яких “авторитетів” цитує і які пріоритети вибудовує, питань до його “українськості” стає все більше. На дивовижну вибірковість СПЖ, а також на те, що розв’язану Росією війну в цій організації, схоже, не вважають приводом для розриву зв’язків із Москвою, звернув увагу офіцер Збройних сил України Анатолій Штефан.
“Союз православных журналистов”. Просто посилаються на заяву з офіційного сайту “русской православной церкви”. “Колись українці та росіяни примиряться. У кожного своя правда. Шановні брати священики РПЦ. У наших силах щоб любов до один одного не охолола”, – процитував одне зі знайдених повідомлень Штефан.
Штефан також показав численні цитування на сайті СПЖ заяв єрархів РПЦ – тих самих, які, на чолі з російським патріархом Кірілом, не просто не засуджують російську агресію проти України, а й схвалюють знищення нашої держави та вбивства українців. Для представників РПЦ агресивна неспровокована війна проти України, за їхніми ж словами, є “священною”.
Водночас на сайті цитують Пєскова, який виправдовує нові удари РФ по Україні “гоніннями” УПЦ МП.
Увагу на те, про що і як саме пишуть на сайті СПЖ, Штефан звернув після того, як випадково наштовхнувся на тиражовану цим ресурсом заяву представника УПЦ МП, де той той обізвав українців боягузами.
“Якось пропустив цю заяву московського попа. Тож вирішив вчора вночі трохи почитати цей ресурс, а також інші і матеріали що вони там поширюють. Там багато цікавого, а ще більше мене здивувало – вони всі (МП) мають вільний доступ до …. Правильно, підрозділів сил оборони і не тільки. Де продовжують проводити свою пропаганду ( можливо не тільки її) під прикриттям капеланства. Далі буде цікавіше. Потрібно ставити крапку”, – написав офіцер.
У згаданій новині архієпископ УПЦ (МП) в Рівному Пимен назвав боягузами громадян України, які вважають, що під час повномасштабної війни у нашій країні вільна діяльність структур, афілійованих з Москвою, є небезпечною. Усі вони, заявив представник УПЦ МП, бояться їхати на фронт, тому “збиткуються” з тих, хто “не чинитиме спротиву”.
Зважаючи на подібні публічні заяви представників УПЦ МП щодо дій держави, спрямованих на посилення національної безпеки в умовах повномасштабної війни, не виключено, що з закликами “постати проти гонінь на єдину канонічну православну церкву” капелани від УПЦ МП звертаються і до воїнів на передовій.
Однак якщо питання з представниками УПЦ МП на передовій та тим, що вони можуть підбурювати захисників на певні дії, що призведуть до розколу всередині країни тоді, коли єднання перед зовнішнім ворогом є питанням існування держави, поки не вирішене, то у питанні допуску на фронт журналістів (а члени СПЖ також до них формально належать) у військовому командуванні України з початку березня запровадили зміни. Відтепер у Генштабі щотижня запроваджуватиметься зонування доступу медійників у райони, де тривають бойові дії. Залежно від низки критеріїв запроваджуватимуться кольорові зони. У “зеленій” журналістам дозволено буде працювати вільно, у “жовтій” – у супроводі пресофіцера, а у “червону” доступ для медійників перекриватимуть взагалі.
Нагадаємо, російська ракета влучила у будівлю на території монастиря УПЦ (МП) на Одещині. Поранено 4 людей.
Поки у СПЖ сором’язливо мовчать про те, хто ж запустив ракети по об’єкту УПЦ МП, у Росії свого чергового злочину зовсім не соромляться. Ба більше: там ракетну атаку по монастирю УПЦ МП біля Одеси назвали “ударом по аеродрому, з якого били по Джанкою”.
