Єрархи зі складу Синоду Української православної Церкви (в єдності з Московським патріархатом) прийшли під Офіс Президента України і вимагали з ним зустрічі. Архиєреї УПЦ (МП) на чолі з митрополитом Онуфрієм (Берзовським) заявили, що готові стояти і чекати хоч до вечора. Серед них – лідер проросійського крила УПЦ (МП) Антоній (Паканич), який, ймовірно, і є тим натхненником подібних акцій.
Чому така акція – піар-хід і провокація, а не дійсно бажання до діалогу? Пояснює “Духовний Фронт України”.
По-перше, представники УПЦ (МП), маючи достатньо часу і можливостей, не захотіли домовитись про зустріч із президентом Володимиром Зеленським в установленому протоколом порядку. Вони навмисно, в останній момент, спонтанно і нахабно пішли на такий експромт, щоб вчинити провокацію, бо знали, що Володимир Зеленський не вийде до них з такою “організацією діалогу”. У президента України під час війни є багато інших справ. Він не сидить і не вичікує гостей із Києво-Печерської лаври для діалогу. Не треба бути політиком, щоб це розуміти.
Їхнє упереджене ставлення до діалогу із Зеленським видно і з того, що вони хотіли не діалогу, а створити картинку, які вони “гонимі” і як їх, нібито, не хоче слухати навіть президент України.
Пікантності додає і той факт, що у відеотрансляцію події наживо потрапив блок-пост охорони крупним планом . Як оператора УПЦ (МП) не затримали за такий злочин під час воєнного стану?
Провокацію УПЦ (МП) вже почали використовувати російські пропагандисти для виправдовування “СВО” – війни РФ проти України. Мовляв, російські війська мають ліквідувати “київський режим”, щоб вони не гнали “канонічну Церкву” і тому проводять “СВО”.
Таким чином в УПЦ (МП) не ставили за мету діалог, а хотіли показати, які вони “гонимі”. Вони мають намір йти до кінця у своєму протистоянні із владою. Фактично, в УПЦ (МП) ще раз показали, що не збираються самоочищуватись від окупантів в рясах та припиняти ширити ідеї “русского міра”, розривати єдність з Російською Церквою, а всі кримінальні провадження проти підозрюваних колаборантів з УПЦ (МП) і притягнення їх до відповідальності, на їхню думку, – “гоніння на Церкву”.
