Митрополит Псковський та Порхівський Тіхон (Шевкунов), голова патріаршої ради РПЦ з культури, режисер і церковний політик, якого називають духівником Путіна, протягом восьми з половиною місяців виступав як «яструб». Посилаючись на досвід близького спілкування з президентом, Тіхон запевняв паству: «Якби він не бачив життєво важливих, критичних для народу РФ показань для цієї операції, він би її не почав… Не зроби він цього зараз, і через якийсь час на Росію здійснився б напад, що загрожує багатомільйонними жертвами». У дусі пропагандистських методичок єрарх запевняв паству, що в усьому винен Захід, у Києві засіли фашисти та наркомани, а жодного особливого українського народу не існує — це все росіяни, отруєні «єрессю українства».
На початку липня «духівник» отримав від Путіна черговий орден – «За заслугі пєрєд Отєчєством», а 4 листопада приймав «богопоставленого вождя» на своїй виставці «Україна. На зламах епох» у московському «Манєжі». Незважаючи на назву, головна ідея виставки — заперечення існування України, яка за задумом Тіхона є конгломератом російських провінцій: Малоросії, Новоросії та Карпатської Русі.
Найменше з вуст такого єрарха можна було очікувати на визнання суб’єктності України та закликів до переговорів з нею без попередніх умов, пише російська «Новая газєта».
Але саме Тіхон вийшов минулої суботи з такими закликами в ефір програми телеканалу «Россія 24» «Церковь і мір», яку раніше вів засланий до Будапешту «за пацифізм» митрополит Іларіон (Алфєєв). «Необхідно вирішити ці бої між братами — росіянами та українцями, — сказав Тіхон. — Нам потрібен мир з Божої волі».
У чому секрет раптової та разючої зміни в умонастроях єрарха, наближеного до Кремля, ніж сам патріарх?
Немає сумнівів, що як раніше, так і тепер Тіхон, який має всі шанси стати наступним патріархом РПЦ, транслює наративи «боговстановленої влади». Патріарх Кіріл вже увійшов в історію як «ідеолог військового конфлікту», який підпав під західні санкції та соборно засуджений православним світом за межами РПЦ, тому для проповіді нового порядку денного він не підходить. І хоча риторика Тіхона не дуже відрізнялася від патріаршої, його скромне становище на Псковській кафедрі приховало його від уваги християнського світу. І за нових умов Тіхон має шанси стати «пророком», зробивши традиційну для християнства миротворчість основою своєї патріаршої програми.
І це добре відчувають радикали у РПЦ. «Асоціація православних експертів принципово не погоджується з митр. Тіхоном», — йдеться у заяві організації, що об’єднує православних публіцистів-прихильників Кіріла. Для Асоціації, лідера якої, Кіріла Фролова, патріарх називає сповідником віри, визнання самого факту існування України та українського народу є зреченням від православного російського вибору. Тут до речі згадати, що своїм духівником Псковський владика називає Київського митрополита Онуфрія (Березовського), який категорично засуджує дії РФ.
Зміна повістки була представлена митрополитом Тіхоном дуже радикально: він навіть «викрив» базові гасла, під якими велася «СВО» і які він ще недавно підтримував:
«Нікому не дамо перейти наші кордони …», «малою кров’ю на чужій території …», «Можемо повторити!». Я завжди зі страхом слухаю ці речі. Тому що це породжує гординю. А гординя народжує падіння!
Довірена особа Кіріла на патріарших виборах, а нині опальний московський богослов о. Андрєй Кураєв фіксує медійне протиставлення образів «поганого» Кіріла та «хорошого» Тіхона: «Раптовий мир із «темною стороною» обнулює його [Кіріла] патетичну риторику. А ось те, що дуже непересічний митрополит Тіхон раптом вимовив слово «мир», означає, що в непересічному колі його спілкування воно стало звучати все частіше і безальтернативніше».
