Неділя, 13 Листопада, 2022
Бiльше

    Московський патріархат: скільки храмів залишилось на Хмельниччині

    Повномасштабна війна мала б поставити крапку в існуванні московського патріархату в Україні. Однак на дев’ятий місяць російського вторгнення такі церкви досі функціонують. Ба більше, збирають сотні прихожан.

    На Хмельниччині релігійні громади одна за одною почали виходити з моспатріархату з початку весни. Активно за приєднання до ПЦУ  виступали саме мешканці сіл чи міст. У більшості випадків настоятелі упц мп підтримували думку вірян, та подекуди – були категорично проти, що нерідко закінчувалось скандалами. 

    Вже влітку Хмельницька область навіть стала лідером за кількістю переходів з московської до Української церкви. Пропонуємо пригадати, як триває вихід зі складу московського патріархату і гучні розбірки, пов’язані з цим. Також дізнавайтесь, скільки громад московського патріархату залишилось на Хмельниччині.

    Скільки упц залишилось на Хмельниччині?

    Інформацію про перехід та кількість релігійних громад на Хмельниччині надають в обласній військовій адміністрації. За коментарем журналістка “ВСІМ” звернулась до директорки Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій облдержадміністрації Інни Михайлової. Отож, яка ситуація з моспатріархатом на Хмельниччині зараз?

    За словами очільниці департаменту, станом на 9 листопада в УПЦ (раніше моспатріархат, – прим.) перебуває 798 релігійних організацій області, з яких 785 релігійних громад, 3 єпархіальні управління, 9 монастирів та 1 братство.

    • Протягом 2022 року 145 релігійних громад прийняло рішення про вихід зі складу УПЦ, зокрема, 114 перейшло в ПЦУ, а 31 набула статусу незалежної, – повідомили у департаменті.

    Загалом ПЦУ в області представляють 523 релігійні організації, з яких 520 релігійних громад.

    Як переходили на Хмельниччині?

    Вихід релігійних громад зі складу московського патріархату розпочався на Хмельниччині з перших місяців повномасштабної війни. Найактивніше почали покидати упц навесні-влітку. До прикладу, в червні мер Хмельницького повідомляв, що в межах області до ПЦУ перейшло більше ста парафій, а в межах Хмельницької громади – 14.

    Як розповідав Симчишин сайту “Главком”, Хмельниччина влітку стала лідером за кількістю переходів з московської до Української церкви.

    «Аби простимулювати процес від’єднання наших релігійних громад від російської православної церкви, управлінню земельних ресурсів міськради доручили підготувати проєкт рішення про припинення права користування земельними ділянками ворожими релігійними організаціями, до якої відносять російську православну церкву», – сказав Олександр Симчишин.

    Як додав мер, місцева влада намагається сприяти переходу громад від московської церкви, однак остаточне рішення ухвалюють самі громади.

    Деякі тергромади почали локально приймати рішення про заборону московського патріархату. Скажімо, так зробили у Волочиську, заборонивши діяльність релігійних організацій Української православної церкви (московського патріархату) з метою “припинення дестабілізації релігійного середовища та захисту безпеки та правопорядку у Волочиській громаді, а також усунення загроз російського втручання у внутрішні справи України”.

    Закривали храм перед процесією і крали майно

    На Хмельниччині вихід з московського патріархату часто супроводжувався скандалами й розбірками. В першу чергу, через суперечки, коли громада була “за” перехід до ПЦУ, а настоятелі – проти. Останні або навмисно ігнорують збори, або зачиняються в храмах чи крадуть майно. Про такі випадки ми неодноразово розповідали на нашому сайті. Наведемо кілька з них:

    – Травень, село Буртин Шепетівського району. Віряни села висловились за перехід до ПЦУ. Тоді вони зібрались під стінами свого храму, але зайти не могли, бо не знайшлось ключів. Пізніше вже всередині селяни почали перевіряти, чи все на місці і не дорахувались кількох ікон, кадила, Єван­ге­лія, хрес­тів, під­свіч­ни­ків, ча­ші для при­час­тя, ри­з та церковних документів.

    – Травень, цього разу село Ходорівці Кам’янець-Подільського району. Люди ініціювали перехід до ПЦУ – рішення одностайно підтримали на зборах. “Проти” були троє місцевих священників та одна “активістка”. Відтак останні зачинились у церкві, щоб не віддавати ключ. Та людей це не зупинило.

    – Червень, село Антонівка на Хмельниччині. Там розгорівся скандал прямо перед воротами храму. Священник моспатріархату не відчинив церкву перед загиблим воїном Володимиром Бабієм. В рідному селі Героя мали провести заупокійну панахиду, проте тамтешній настоятель Свято-Миколаївського храму, який підпорядковується упц мп, закрив двері церкви та не дозволив провести молебень. Тоді староста села назвала інцидент приниженням для всієї України. Згодом двері храму таки відчинились, але навіть під час війни з росією люди були розділені на два табори – одні підтримували священника, інші – ні.

    – Липень, село Пирогівці Хмельницького району. Церковна служба у Свято-Параскевському храмі УПЦ закінчилась штовханиною і бійкою. Серед постраждалих – четверо жінок. У центрі скандалу – голова Хмельницької районної ради. Мовляв, саме він побив прихожанок храму.

    Чиновник розповів, як все було: мовляв місцеві прийняли рішення про перехід до ПЦУ і того дня хотіли зайти до храму та піп їх не пустив. Конфлікт на місці розв’язався саме через заборону священника пускати людей до храму. Начебто всередину могли потрапити лише “обрані”. Це обурило місцевих і самого посадовця. Як наслідок – колотнеча, штовханина і бійка.

    Варто додати, що таких випадків ще багато. Релігійні громади одна за одною приймають рішення про вихід зі складу московського патріархату, голосують “за” на відповідних зборах. Однак рішення людей іноді не збігається з думкою попів. Відтак виникають скандали й розбірки, подекуди з втручанням поліції та активістів.

    За якою процедурою переходять?

    Вихід зі складу московського патріархату й перехід до ПЦУ має бути документально оформленим. Громади самостійно приймають рішення про зміну конфесійної приналежності. Ми раніше вже описували процедуру переходу. Її нам пояснили у департаменті інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій.

    Нагадаємо, для цього громади повинні зібратись на місцях й прийняти відповідні рішення на зборах. Мають бути протоколи цих зборів, до якого додаються списки присутніх, а також тих, які проголосували. Після цього готуються три статути в новій редакції. Всі ці документи на зміну конфесійної приналежності релігійні громади повинні подати до обласної державної (тепер військової) адміністрації для реєстрації. Рішення має бути затверджене розпорядженням начальника військової адміністрації. Там кажуть, що в загальному такі питання розглядають півтора-два тижні.

    Найсвіжіше

    Популярне