20 вересня 2022 року Кабінет міністрів Латвії уповноважив міністра юстиції Яніса Борданса звернутися від імені республіки до Патріарха Московського Кіріла, щоб поінформувати про прийняті Сеймом поправки до Закону про Латвійську Православну Церкву, які юридично визначають і зміцнюють майбутній статус Латвійської Православної Церкви.
Міністерство юстиції Латвії інформує, що змінами до Закону Латвійська держава визнала, що Латвійська Православна Церква з усіма її єпархіями, парафіями та установами є повністю автономною і незалежною від будь-якої церковної влади за межами Латвії (автокефальною церквою).
Попри те, що згідно з Церковними канонами, Томос про автокефалію може надавати виключно Вселенський патріарх, уряд Латвії направив листа до патріарха Московського Кіріла із закликом видати Томос про автокефалію Латвійської Православної Церкви, «щоб Латвійська Православна Церква могла виконувати всі обов’язкові для неї вимоги Закону про Латвійську ПЦ, у тому числі діяти як повністю постійна і незалежна (автокефальна) Церква у відносинах з Латвійською державою та іншими Православними Церквами».
«Таким чином, Латвійська держава має конституційний обов’язок гарантувати статус Латвійської Православної Церкви, як він визначений у латвійському законодавстві, відповідно до діалогу між Латвійською державою та Латвійською Православною Церквою», – йдеться на сайті міністерства юстиції.
Міністерство юстиції направить підписаний лист до Міністерства закордонних справ для передачі до Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату, а копію – до МЗС росії.
З текстом листа від імені Латвійської Республіки на ім’я Кіріла можна ознайомитися на сайті Міністерства юстиції Латвії.
Раніше росія негативно відреагувала на самостійність Латвійської Церкви
У вересні Сейм Латвії ухвалив закон про незалежність Латвійської православної Церкви від Московського патріархату, яку Сейм зобов’язав привести у відповідність статут та порядок обрання предстоятеля. Головні зміни що відбулись — це те, що раніше вибори митрополита Ризького мали бути затверджені московським патріархом. Тепер ці вибори будуть відбуватись без дозволу Москви. У питанні призначення вищих церковних єрархів Латвійська Церква стала незалежно. Рішення Сейму Латвії саме це забезпечує.
У Росії та зокрема у Московському патріархаті це викликало шквал негативних коментарів і критики. Радник патріарха Московського Кіріла протоєрей Ніколай Балашов назвав «втручанням у справи Церкви» унезалежнення їх філії в Латвії шляхом прийняття відповідного закону. Також архиєрей РПЦ Леонід (Горбачов) накинувся на Латвійську Церкву через «беззубу позицію».
Окрім цього Кремль підключив до тиску на Латвію різні громадські організації та навіть мусульман. Зокрема російські «експерти» із релігійної свободи фактично забороняють церкві в Латвії бути вільною від Московського патріархату, який знищив свою репутацію прикриванням путінських злочинів.
Натомість російські муфтії пригрозили, що незалежність Латвійської Церкви від Москви «загрожує серйозними потрясіннями для всього суспільства».
Кремлю від безсилля не залишається нічого більше, як залякувати владу і змушувати її відкотити все назад, але чи погодяться вони на антиканонічний Томос для Латвійської Церкви? Звісно, що росія лютує через втрату впливу в одній із країн Європи і надати незаконний Томос вона не стане. Натомість росіяни погрожують, що без Москви Церква Латвії пропаде, а сама країна ледь не розвалиться.
Приблизно так само в Москві реагували на підняття питання заборони УПЦ МП в Україну. Мовляв, Україна підпише собі «смертний вирок», якщо наважиться на це.
До схожої риторики вдавались і в самій УПЦ МП, коли стояло питання про унормування їхньої назви відповідно до статуту. Кілька місяців тому УПЦ МП погрожувала владі створити «релігійний фронт» у разі прийняття закону про заборону Моспатріархату.
