Як російські військові переслідують священнослужителів Православної церкви України (ПЦУ) на окупованій частині півдня? Хто розпоряджається майном храмів, які опинилися в окупації? Чи багато священників пішли на співпрацю з російськими окупаційними силами? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські військові в окупованому Херсоні захопили церкву на території лікарні імені Тропіних. Про це 1 вересня повідомило «Суспільне». За інформацією журналістів, у церкві святої Варвари, що розташована на території міської клінічної лікарні, після 24 лютого богослужіння не припинялися. 20 серпня до храму прийшли російські військові разом із лікаркою, яка з ними співпрацює, та попросили звільнити приміщення. Про це розповів керівник соціального служіння в Православній церкві України (ПЦУ), керівник громадської організації «Елеос-Україна», отець Сергій Дмитрієв. За його даними, з церкви дозволили забрати всі речі, ікони не відбирали, на вивезення майна дали два дні.
- Генеральний штаб Збройних сил України 6 вересня повідомив, що у храмах Московського патріархату у селищі Червоний Маяк Бериславського району Херсонщини російська армія розміщує особовий склад і військову техніку.
- Поліція Херсонської області 1 вересня повідомила, що російські військові обстріляли некерованими реактивними снарядами село Новопавлівка Бериславського району Херсонщини, внаслідок чого майже повністю зруйнована місцева церква.
«Схиляють до співпраці катуванням»
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті 30 серпня оприлюднила матеріал, в якому сказано, що з 24 лютого до 23 серпня 2022 року щонайменше 205 релігійних споруд у мінімум 14 областях України були вщент зруйновані або зазнали руйнувань різного ступеню внаслідок збройного нападу Росії. Йдеться про церкви, мечеті, синагоги, освітні та адміністративні будівлі релігійних спільнот України.
Зокрема, в Державній службі з етнополітики зазначили, що руйнувань зазнала церква Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів в місті Олешки Херсонської області. Шкоду їй завдали уламки збитої російської ракети.
Також, за даними служби, внаслідок обстрілів пошкоджена церква св. Іоанна Богослова у місті Енергодар, Дім молитви церкви християн віри євангельської в селі Гуляйпільське Запорізької області. Крім того, 8 березня від обстрілу значно постраждав храм на честь Святителя Тихона у місті Гуляйполе Пологівського району Запорізької області.
30 березня 2022 року російські військові затримали настоятеля Свято-Покровського храму Православної церкви України у Херсоні Сергія Чудиновича, котрий зараз також є військовим капеланом. Того ж дня його відпустили. У коментарі «Новинам Приазов’я» Чудинович розповів, що окупанти намагалися схилити його до співпраці.
«Претензія основна була в тому, що я був українець. Деталі такі: вони намагались домовитись зі мною, щоби ми допомогли роздавати «гуманітарні» вантажі. Бо як ви знаєте, це загальновідомо, що в березні та і в квітні люди в Херсоні їхні (окупантів – ред.) вантажі не брали. Тобто вони довели людей до зубожіння, а потім почали люб’язно допомагати їм, тому вони намагалися зробити це через церкви», – розповідає військовий капелан.
«Зокрема, мені вони пропонували, щоб я зробив відеозапис, звернення до жителів Херсона, як священник саме Православної церкви України, щоб заохотити людей приймати ось цю допомогу їхню, російську. Я їм так і сказав, що навіть, якби я і зробив такий запис, то мені б ніхто не повірив, що це я зробив, принаймні добровільно», – додав він.
Священник зазначив, що відмовив російським військовим.
«Потім вони вже інші варіанти пропонували: «Давайте на вашій території ми самі будемо роздавати («гуманітарку» – ред.), але машини будуть заїжджати у ваш двір і люди будуть заходити і ми будемо роздавати». Ну я їм в цьому всьому відмовив і це мені коштувало багато чого: додалося сивини на голові, вони там і насилля вчиняли, і лупцювали, і душили, і свідомість втрачав, таке, побили мені кінцівки», – поділився херсонський священник.
Сергій Чудинович підтвердив, що російські військові захопили храм у Херсоні, який розташований на території лікарні імені Тропіних, а в інших церквах вони «ліквідовують» настоятелів.
«Ось ці всі служіння, які в нас при церквах йдуть, от зокрема в моєму храмі, це було надання послуг побутових, ми намагалися допомагати людям, у нас там перукарня була, прямо в церкві. Ми набрали майстрів, які допомагали людям приводити себе до ладу. Це був хороший проєкт, був популярний дуже і ми оплачували послуги перукарів, коштом пожертв церковних. Потім у нас була соціальна кав’ярня, побутовий склад, був медичний кабінет такий, наша гордість», – розповів Чудинович.
Священник зазначив, що російські військові відстежували відвідувачів храму.
«Елемент КДБшної пропаганди»
Ще один священник із Херсона на умовах анонімності розповів, що йому довелося виїхати з міста після погроз, які лунали від російських військових.
«Я потрапив на бесіду до них і вже після цієї бесіди, там були прямі погрози моєму життю і життю моєї родини, довелось виїхати. Наразі в моєму храмі служить священник, бо ситуація така, що хоча і багато хто виїхав, але деякі люди мали залишитися і вони особливо потребують духовної підтримки, духовної допомоги. Тому священники, які залишилися, – то їм доводиться, звісно, балансувати між тим, щоб не підтримувати окупантів і надавати допомогу духовну, духовно охороняти українців», – зауважив чоловік.
Священнослужитель зазначив, що церква в Росії є елементом пропагандистської системи.
«Ми зараз бачимо, що російська церква пропагувала цю єресь руського миру, це ідеологічне РПЦ. Окупантам, їм не подобались священники, які чорне називали чорним. І, в принципі, до мене було пряме запитання: «Хто такі росіяни? Хто агресор?» Я сказав, що агресор той, хто приходить на чужу землю зі зброєю в руках, це їх дуже розлютило. Тому церква в Росії – це є елемент КДБшної пропаганди. І вони думали і, мабуть, сподівались, що в Україні так само, але в Україні по-іншому», – поділився священник.
«У храмі оселилися військові»
Настоятель Свято-Покровського храму окупованої Василівки Запорізької області, протоієрей Роман Садовий розповів, що протягом пів року цей храм був зачинений, але зараз російські окупаційні сили передали його до Московського патріархату.
«Я, як батько трьох дітей, вирішив вивезти дітей до батьків на захід України. І вийшло так, що вивозивши їх, залишився до сьогоднішнього дня, тому що місто Василівку окупували. Пів року храм не зачіпали. Він був закритий, наші віряни приходили перевіряли його, прибирали, замітали, молилися. Але прийшов час, коли так звана «мер» Василівки Наталія Романиченко «передала» наш храм у користування Московського патріархату», – сказав Садовий.
Зараз у храмі живуть російські військові, а все майно вивезли, каже настоятель.
«Вівтар, стіл-жертовник, все, що на престолі було, Євангелія вивезено повністю в невідомому напрямку. У нашому Свято-Покровському храмі зараз проживають військові Росії, ми не знаємо, чи це козаки, чи це військові. Безпосередньо проживають – живуть, курять, як би сказати, оскверняють храм», – наголошує священник.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження чи незалежно перевірити свідчення, які були озвучені.
«УПЦ (МП) легітимна для окупантів»
Виконавчий директор громадської організації «Асоціація української миротворчої школи» Олександр Кобець розповів, що історично Херсонщина завжди була багатонаціональним і багатоконфесійним регіоном. Станом на лютий цього року найбільшою конфесією в регіоні залишалася Українська православна церква (Московського патріархату).
«Релігійних організацій було найбільше, другою за чисельністю була ПЦУ і протестантизм займав близько 30% від всіх релігійних організацій. Коли ми говоримо про колаборацію, то, перш за все, нам спливає на думку політика і дії УПЦ (МП). Або колаборація, або статус-кво. Ми не можемо говорити, що вся вертикаль цієї конфесії в Херсонській області пішла на колаборацію. Від середини червня митрополит Іоан Сіопко, керуючи Херсонською єпархією, разом з новоіменованим, але ще не висвяченим Веніаміном Величком – вони в Херсоні не перебувають. За інформацією, якою ми володіємо, вони перебувають у Києві», – каже Кобець.
Експерт зазначив, що Росія сприймає Українську православну церкву (Московського патріархату) «як свою». За його інформацією, деякі священники цього патріархату долучаються до діяльності російських окупаційних сил.
«При спілкуванні з деякими представниками ПЦУ, які перебували, або зараз перебувають на Херсонщині, я не можу називати їхніх імен та прізвищ, але це люди достатньо вагомі, які можуть впливати на деякі процеси, то цим людям пропонували перейти до МП. Отже, УПЦ (МП) є легітимною для окупанта», – пояснює експерт.
«Що ми зараз знаємо про УПЦ (МП): їхні священники активно долучаються або їх долучають до форуму «Ми разом з Росією». Це такі заходи, така постановка, коли збирають людей по районах, містах, селищах і керівники зачитують декларації, що Росія тут надовго», – додав він.
Олександр Кобець зазначив, що одним із тих священнослужителів, хто підтримує дії Росії на окупованій частині Херсонщини, є протоієрей з Голої Пристані Геннадій Шкіль. У програмі, яка вийшла на ютуб-каналі Akaphist у серпні цього року, цей священник називає війну Росії проти України «спецоперацією» і звинувачує в усьому українську владу, яку називає «нацистською».
«Зміна релігійного ландшафту»
Релігієзнавець, кандидат історичних наук Ігор Козловський зазначає, що саме російське православ’я лежить в основі ідеології так званого «русского мира».
«З самого початку, з 2014 року (коли Росія почала окупацію українських територій – ред.) було помітно присутність саме релігійного фактору. Що й обумовило далі переслідування інших релігійних спільнот», – наголошує Козловський.
«Російська адміністрація на територіях окупованих частин Донецької та Луганської областей, Криму і зараз нових окупованих земель України, проводять політику знищення різноманіття, характерного для України, релігійного ландшафту, фактично нав’язуючи російський погляд на роль і місце релігії у суспільстві», – каже історик.
Науковець зазначив, що для знищення української ідентичності Росія використовує, в тому числі і релігію.
«Ми фіксуємо переслідування вірян різних конфесій, і колаборацію, що притаманна деяким священникам Московського патріархату. Це все говорить про те, що для них релігійний чинник є головним для того, щоб знищити українську ідентичність, українство і нав’язати своє бачення того, що є», – пояснює науковець.
Ігор Козловський розповів, що до 2014 року на Донбасі релігійна мережа протестантських спільнот була більшою, ніж православна. Зараз на окупованих територіях регіону ситуація кардинально змінилася.
«Вони розповсюджують своє законодавство російське, яке дає карт-бланш для існування Московського патріархату, і далі вони створюють складні умови для існування і протестантських спільнот, і представників інших релігійних організацій України. Тобто, змінюють саме релігійний ландшафт, з тим, щоб створити таку ілюзію саме підтримки російського бачення світу, так званого «руського миру», – пояснив Козловський.
«Для цього використовується все, що завгодно. Зрозуміло, що це і переслідування, і викрадення, і витіснення, руйнування молитовних будинків і насамперед тих активних релігійних діячів, які мали авторитет. Вони також намагаються створити певні списки для переслідування», – додав він.
Вчений зазначив, що повномасштабна війна прискорює перехід церковних громад з УПЦ (МП) до Православної церкви України (ПЦУ). Втім, цей процес буде тривалим, вважає Ігор Козловський.
