Розкол між УПЦ МП і РПЦ продовжує збільшуватись: у Московські Патріархії незадоволені ефективністю керівництва УПЦ МП в інтересах Москви. І якщо верхівка РПЦ вдає із себе “розуміючих” і “співчуваючих” митрополиту Онуфрію (Березовському), то низи виконують роль кнута. Зокрема видний священник РПЦ Георгій Максимов, який допомагає «екзарху РПЦ в Африці – митрополиту Лєоніду «скуповувати» духовенство Александрійського Патріархату вважає, що Онуфрія можуть піддати Церковному суду за собор у Феофанії.
Священник РПЦ в інтерв’ю російським ЗМІ розповів, що поминання духовенством УПЦ МП московського патріарха Кіріла (Гундяєва) і водночас не засудження ними Онуфрія є «ікономією» (поблажливе застосування церковних правил) збоку того самого духовенства.
«Я вважаю, що це можна прийняти за ікономією, поки митрополит Онуфрій не засуджений церковним судом. Однак і ті, хто за акривією (суворе застосування церковних правил, – ред.) припинив поминання митрополита Онуфрія, як, наприклад, Ровеньківська єпархія, також не грішать», – впевнений Максимов.
Клірик РПЦ каже, що заяви єрархів УПЦ МП про те, що вони ніколи не мали ніякого стосунку до Московського патріархату є відвертою брехнею. Зокрема йдеться про заяви єрархів УПЦ МП таких як: митрополити Никодим Житомирський, Павло (Лебідь) Вишгородський, Климент (Вечеря) й інші.
«Як свідому брехню. Люди, які це кажуть, чудово знають, що кажуть неправду. І показати це дуже просто. Достатньо запитати: навіщо тоді треба було змінювати статут УПЦ 27 травня? Хіба не для того, щоб усунути всі згадки про зв’язок з Російською Церквою? Включно з фразою “Українська Православна Церква є самоврядною частиною Російської Православної Церкви” (Розділ I, пункт 5). Пряме заперечення очевидних фактів, як кажуть, є одним із базових захистів параноїдних особистостей, також воно характерне для манії, гіпоманії та взагалі людей з біполярним афективним розладом у маніакальній стадії. Але, гадаю, це не наш випадок, і згадані Вами архієреї мають чудове психічне здоров’я. Те, що вони вирішуються на відверту брехню, викликане, по-перше, нездатністю захистити свою позицію за допомогою правди, а по-друге, з їхньою невисокою думкою про інтелектуальні здібності своєї цільової аудиторії. Тому що розумово розвинена людина повірити в таку зухвалу брехню не зможе», – сказав в інтерв’ю священник РПЦ Георгій Максимов.
Крім того, Максімов заявив, що Собор в Феофанії скликаний з порушеннями, бо УПЦ МП має своїм обов’язком зберігати єдність з Російською Церквою.
«Тут є два аспекти: церковно-юридичний та духовний. Що ж до першого аспекту, то допущені порушення процедури, які звісно, і сам по собі є достатніми, щоб поставити під питання його легітимність. Але набагато важливіші допущені принципові порушення статуту УПЦ. В якому прописано, що обов’язком собору є “збереження канонічної єдності Української Православної Церкви, а також її канонічної єдності з Російською Православною Церквою” (Розділ ІІ, пункт 6). Збори 27 травня, що відбулися у Феофанії, попрали ці обов’язки, розірвавши єдність з Російською Православною Церквою і порушивши внутрішню єдність Української Православної Церкви, яка розділилася після цього на дві частини, що живуть за різними статутами. Безумовно, у майбутньому Церква дасть соборну оцінку цього заходу і вказану обставину при цьому, я впевнений, буде враховано», – зазначив Максімов.
Представник МП каже, що собор УПЦ МП в Феофанії заснований на брехні, а тому не приведе ні до чого хорошого.
«…мав місце свідомий обман своїх віруючих. Коли заявили, що будуть просто неформальні збори для обговорення поточних питань, а потім ці збори раптово оголосили помісним собором. Який потрібний, щоб не просто обговорити, а ухвалити вже заздалегідь підготовлені рішення. Що це, як не обман? А кого Спаситель назвав батьком брехні, ми всі пам’ятаємо. Жодна духовна людина і навіть просто свідомий християнин не стане в основі своєї справи класти гріх», – зазначає священник Російської Церкви.
Що означають вислови Максімова?
Схоже на те, що ситуація трохи вийшла із контролю Московського патріархату, а УПЦ МП почала заграватись із «незалежністю від москви», хай навіть не такою виразною і рішучою, як хотілось би більшості українцям. Верхівка РПЦ через ось таких Георгіїв Максімових буде нагадувати УПЦ МП про її роль і місце в Україні і висловлювати своє незадоволення результатами, які очікували від Онуфрія і Ко.
Не виключено, що зливи листування з двома архієреями УПЦ МП (Сумським і Кропивницьким) відбулись з благословення священноначалія РПЦ через треті руки в Україні. Такими компроматами РПЦ нагадує, що має на кожного архієрея УПЦ МП компромат і тому краще їм не заграватись в “автокефалію”.
Автори: редакція Духовного Фронту України.
