У давнину в містечку Сокіл колишнього Рожищенського району, було декілька храмів. Православні Свято-Успенська і Свято-Троїцька церкви та католицький костел. Свято-Успенський храм довгий час був недіючим. І от минулої неділі помолитися, освятити паски, сказати одне одному «Христос Воскрес!» сюди прийшло понад дві сотні людей. І у прихожан, і у священників були сльози на очах, настільки служба стала світлою і урочистою, – повідомляє «Вісник»
З початком війни люди пішли у храм ПЦУ
А ще тиждень тому храм стояв замкнений. Ключі від нього були в отця Василія, настоятеля місцевої Свято-Троїцької церкви, яка перебуває в користуванні Московського патріархату. Напередодні Великодня він передав їх настоятелю Свято-Успенського чоловічого монастиря ПЦУ ігумену Якову. До цієї події громада Православної церкви України села Сокіл йшла довгі роки.
«Як тільки зареєстрували громаду Київського патріархату, то звернулися до влади з проханням дозволити проводити богослужіння у старій церкві, яка стояла замкненою. Відмовили. Якийсь час відправляли службу Божу у колишній конторі колгоспу і навіть у звичайній сільській хаті. Тикалися-микалися, поки не звернулися до ординарія Луцької дієцезії католиків латинського обряду єпископа Маркіяна Трофим’яка. І нам безоплатно передали приміщення костелу», – розповів передісторію представник територіальної оборони села Сокіл Микола Сосовський.
Саме у стінах поруйнованого костелу у 2011 році почав діяти монастир, який належав до Української православної церкви Київського патріархату, а тепер до Православної церкви України. Від самих перших днів тут ігуменом отець Яків.
«Місцеві парафіяни роками приходили до нас на службу. Ми її правили у притворі костелу. Це невеличке приміщення. Але зазвичай тут перебувало до п’яти людей, на Паску сходилося найбільше – понад 30, – розповів отець Яків. – Усе змінилося з початком війни. До нашого храму стали йти багато прихожан, а на Вербну неділю було до семи десятків. Нам стало тісно».
У Соколі дійсно за останні два місяці люди стали прихильнішими до Православної церкви України. У багатьох сім’ях чоловіки, сини зараз воюють проти російських окупантів. А тих на вбивство українських воїнів благословляє патріарх Кіріл. Я була свідком, як до отця Якова на дорозі підійшла жіночка і попросила помолитися за її сина Колю, який зараз у війську.
«Він російського літака збив!» – з гордістю і сльозами на очах сказала мама.
Місцева громада ПЦУ знову звернулася про передачу їй у постійне користування Свято-Успенської церкви. Як розповіла інженер технагляду за церковними спорудами управління Волинської єпархії ПЦУ Надія Мироненко, зараз документи на погодженні у міністерстві культури, оскільки цей храм є пам’яткою архітектури національного значення. А поки чиновники вирішують питання, попросили отця Василія передати їм ключі для проведення Великодньої служби. І хоч при цьому виникли певні неприємні моменти (навіть поліцію викликали), все ж згоди дійшли. Настоятель Свято-Троїцької церкви ключі передав, ще й показав, як ними правильно користуватися, бо замок виявився із секретом.
«Може, ми ще коли-небудь і будемо в одній церкві», – примирливо сказав.
Священники Рожищенського благочиння ПЦУ одразу провели у храмі молебень.
Слово Боже тут звучатиме щодня
Треба сказати, що історія сокільської Свято-Успенської церкви надзвичайна. Лише у 90-х роках минулого століття встановили, що вона є однією з найдавніших збережених мурованих храмів України. Тоді у стіні вівтарної частини науковці знайшли дерев’яну скриньку із залишками грамоти, скріпленої восковою печаткою з гербом Великого князівства Литовського. На ній можна було розібрати перші цифри «15..». Так і визначили, що церква у Соколі була побудована наприкінці XV – початку XVI століття. Її фундаторами стали місцеві князі Сокульські.
«Вони були дуже багаті і щедрі, – розповіла завідувачка місцевого музею Лідія Редчук. – Дарували храму цінне церковне начиння. У часи гоніння, у 60-х роках, його передали на зберігання у Свято-Троїцьку церкву. А цей храм закрили і тридцять років використовували під склад. За той час була зруйнована дерев’яна дзвіниця, залишилася лише найдавніша кам’яна церква».
І тільки у 1997 році розпорядженням тодішнього голови облдержадміністрації Бориса Клімчука унікальну споруду повернули православним віруючим і відреставрували. Правда, здебільшого церква стоїть закритою. Як кажуть місцеві, богослужіння проводили тільки на свято Успіння. Тепер же, запевнив отець Яків, тут слово Боже звучатиме щодня вранці і ввечері. Молитимуться за мир в Україні і за здоров’я наших воїнів.
