Дії та вислови очільників Російської православної церкви, топ-чиновників Російської Федерації та інформаційні вкидання російської пропаганди дали змогу розкрити всю повноту задуму, для реалізації якого у липні цього року були витрачені колосальні ресурси.
Хресна хода, що була організована та проведена Російською православною церквою в Україні (УПЦ МП), і для звершення якої Москва надала колосальну фінансову та інформаційну підтримку, повинна була зрушити масивні тектонічні плити православного світу.
Після катастрофічного провалу виконання поставлених задач на минулорічному зібранні в Амман (Йорданія), куди спромоглись приїхали тільки троє глав інших православних церков, Московський патріархат, як і Кремль, продовжують прагнути схилити шальки терезів православного світу на свою користь.
Ще у квітні цього року, попри торішній крах, представники Моспатріархату заговорили про необхідність продовження такого формат “міжцерковного спілкування”. А у червні 2021 року Посол Російської Федерації в Ізраїлі Анатолій Вікторов зустрівся з патріархом Єрусалимським Феофілом та обговорив з ним можливість скликання “Амману-2” – другої спроби РПЦ похитнути позиції Вселенського патріархату.
Однак, для успішної реалізації “Амману-2” Моспатріархат повинен якимось чином збільшити кількість учасників цього, не зовсім канонічного зібрання. Нагадаємо, що минулого року, окрім самого патріарха Кіріла (Гундяєва), зустріч в Аммані відвідали Єрусалимський патріарх Феофіл (на правах приймаючої сторони), Сербський патріарх Іриней, митрополит Чеських земель і Словаччини Ростислав. Румунська і польська церкви надіслали до Амману своїх представників (але не глав).
Зрозуміло, що таким складом ухвалити скасування автокефалії Православної церкви України і здійснити повноцінне засудження дій Константинополя не можливо.
Підштовхнути помісні православні церкви до думки про раціональність участі в “Аммані-2”, за задумом Кремля, мала б якась неординарна подія, яка б привернула увагу православної світової спільноти.
Отут і стала в нагоді хресна хода 27 липня 2021 року, яку провела у Києві РПЦвУ, за фінансової підтримки Москви та проросійського політика – диякона РПЦвУ – Вадима Новинського.
За результатами хресної ходи російська пропаганда тріумфує – у столиці України зібралось 350 тисяч православних українців (за іншими даними – 55 тисяч), які категорично протестують проти томосу ПЦУ, візиту патріарха Варфоломія І до України, та виступають за канонічну єдність Києва та Москви.
Нинішні наративи роспропаганди прості і зрозумілі кожному:
- “коли інші церкви піддались загальній істерії, ввели карантинні обмеження і позакривали храми, РПЦ зберегла силу віри і вивела тисячі безстрашних вірян на битву за канонічність”;
- “ніякий томос українському православному люду не потрібен”;
- “більшість православних України – це віряни Московського патріархату, в той час, як храми ПЦУ стоять порожні”.
Як наслідок, інформаційні ресурси РПЦ та РПЦвУ вже повідомляють, що хресна хода 27 липня вже надихнула духовенство інших помісних церков, які, нібито, по-іншому стали сприймати дії Константинополя і почали тяжіти в бік РПЦ.
Зокрема, пропагандистський телеграм-канал “Правблог” прямо заявляє про необхідність термінового скликання “Амману-2”, допоки у пам’яті свіжі спогади про “київське торжество істинного православ’я”. На думку проросійських пропагандистів, багатотисячна хресна хода у Києві спонукає світових єрархів до більш сміливих суджень про діяльність Вселенської патріархії, та може розширити коло учасників зібрання в Йорданії.
Втім, у Кремлі забувають кілька важливих деталей. Всім зрозуміло, що хресна хода у Києві не є втіленням віри у чистому вигляді. Поруч з очільником РПЦвУ митрополитом Онуфрієм (Березовським) йшли проросійські політики. Не таємниця, що вся логістика, у тому числі – доставка вірян до столиці, була профінансована російськими коштами через тих же проросійських політиків. Гасла транспарантів, що несли віряни РПЦвУ, були сповнені політичних гасел.
На що була б схожа хресна хода РПЦвУ, якби була організована виключно почуттям віри, без московських грошей та підтримки проросійських політиків, уявити собі не важко. Тож хода у Києві сприймається здебільшого як акція політична, яку просто замаскували хрестами і хоругвами, і приурочили до великого релігійного свята.
Наостанок зазначимо, що насичений шлейф політичного православ’я, який відчувається після завершення хресної ходи 27 липня, перетворює, ще навіть не запланований, “Амман-2” на зібрання саме політичного, а не релігійного, характеру. А вплутати себе у таку відверту політичну авантюру переважна більшість духовенства помісних православних церков світу не дозволить.
Тож радість російських пропагандистів, які явно намагаються видати бажане за дійсне, виглядає передчасною, і “Амман-2” може виявитись навіть більш відчутним крахом для Московської патріархії, аніж потужний удар по амбіціях Москви, завданий катастрофічним “Амманом-1”.
