Протягом останніх місяців проєвропейський курс новообраної влади Молдови користується неабиякою підтримкою населення. На тлі нищівної поразки проросійських політичних сил на президентських та парламентських виборах, по амбіціях Кремля суттєво вдарило кардинальне зменшення кількості вірян Молдовсько-Кишинівської митрополії Російської православної церкви та загальне зниження рівня довіри до вказаної релігійної організації з боку молдовського народу.
«Духовний фронт України» писав, що проєвропейські настрої населення та загальний курс на європеїзацію Молдови підштовхнув православне духовенство цієї країни до пошуку єдності з більш близьким по духу Румунським Патріархатом.
Така ситуація не лишилась непоміченою з боку офіційної Москви. Неодноразово лунали звинувачення на адресу чинної президентки Молдови Маї Санду, яка, на думку російських чиновників, має намір «повторити долю Порошенка» та спровокувати «церковний розкол», підпорядкувавши Молдовсько-Кишинівську митрополію РПЦ Румунському Патріархату.
У Кремлі також не посоромились назвати такі дії молдовської лідерки «помстою церкві» за підтримку духовенством РПЦ проросійського політика Ігоря Додона.
Та поза всіма голослівними звинуваченнями стає зрозуміло, що у Молдові насправді має місце потужне волевиявлення народу, який вже визначився з власною духовною приналежністю, і приналежність ця тяжіє в бік аж ніяк не «високодуховної» Москви.
Такий стан справ не на жарт схвилював мешканців високих кабінетів Кремля. Молдова шаленими темпами виходить з-під впливу Російської Федерації і перспектива назавжди втратити важелі впливу на суспільно-політичне життя Кишиніва неабияк турбує Кремль.
Проросійські політики, після поразок на президентських та парламентських виборах, мають катастрофічно низький вплив на процеси в державі, через що саме духовенство РПЦ стало останньою надією Москви на збереження зв’язків Молдови з РФ та важливого каналу поширення російської пропаганди серед молдован.
Проте, для священнослужителів РПЦ у Молдові настали досить непрості часи. Ті з них, які наразі вирішили і надалі підпорядковуватись Московському патріархату, почали втрачати своїх парафіян. Віряни Молдови добровільно почали обирати для себе можливість молитись у храмах Румунського Патріархату.
А за втратою парафіян, храми РПЦ у Молдові почали відчувати гострий брак коштів через недоотримання добровільних пожертв та інших надходжень. Відтак, навіть найбільш віддані Кремлю клірики, відчуваючи злидні, почали роздумувати про перспективи переходу до Румунського Патріархату.
Як повідомляють власні джерела «Духовного фронту України», про поточний стан справ очільник РПЦ в Молдові митрополит Владімір (Кантарян) звітував Моспатріарху Кірілу (Гундяєву).
Він спрямував до Москви листа, у якому «з тривогою» повідомив, що Румунський Патріархат має намір добитись переходу до Бессарабської митрополії кількох сотень парафій РПЦ у Молдові. При цьому, за його словами, Румунська Церква заохочує перехід суттєвою підтримкою, у тому числі, фінансовою.
У зв’язку з цим, Московська патріархія розробила комплекс заходів та з початку року регулярно перераховує фінансову підтримку понад сотні православним парафіям Молдови, які стрімко втрачають парафіян і, як наслідок, гроші. При цьому, є дві основні мети такої діяльності: по-перше, не допустити перехід підконтрольних РПЦ православних парафій до складу Бессарабської митрополії Румунського патріархату, по-друге, зберегти єдиний інструмент впливу Кремля на молдовське суспільство – Молдовсько-Кишинівську митрополію РПЦ.
Чи зможуть втримати регулярні фінансові вливання з Москви духовенство РПЦ у Молдові від возз’єднання з Румунською Патріархією, наразі, спрогнозувати непросто. Однак точно можна стверджувати, що у тих державах, де проросійські політики зазнають поразки, одразу ж активізує свою діяльність Російська православна церква, яка нав’язує населенню ідеї «братерства з Росією» та «загнивання Заходу», намагається поширити токсичний «русскій мір» та транслює інші наративи, написані у Кремлі.
