У Козацькому кафедральному соборі святої великомучениці Катерини Православної Церкви України в Чернігові духовенство звершило панахиду за воїнами, які в травні цього року віддали своє життя за нашу країну, а також за всіх загиблих у боях за незалежність України.
Про це повідомляє sknews.net
Організаторами виступив Український інститут національної пам’яті, Чернігівська єпархія ПЦУ, Кафедральний собор святої великомучениці Катерини ПЦУ, Козацька православна громада Храму святої великомучениці Катерини за сприяння Міністерства у справах ветеранів України.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, співробітник чернігівського представництва Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, розповів про загиблих Героїв у травні 2021-го на фронті:
Дмитро ТОВЧИГРЕЧКА. Народився 28 лютого 1984 року в Кривому Розі. Старший солдат, механік-водій механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». 6 травня множинні осколкові поранення не залишили старшому солдату Товчигречці шансів на життя. Поховали Дмитра у Кривому Розі. Залишились мати і дружина.
Сергій КОРОБЦОВ. Він народився 2 липня 1998 року в Коростені на Житомирщині. Солдат, розвідник 3-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. 6 травня позиції ЗСУ біля селища Піски на Донеччині обстрілював ворожий снайпер. Куля влучила Сергієві в голову. Поховали Сергія Коробчука в селі Ушомир під Коростенем. Залишилися дружина і маленький син.
Юрій ОПРИШКО («Боня»). Народився 12 листопада 1978 року в селі Ялинці Кременчуцького району на Полтавщині. Служив у штурмовому батальйоні «Айдар» на посаді головного сержанта штурмового взводу. Поранення – наскрізне в потилицю – Опришко отримав у свій останній день на передовій. Сталося це 9 квітня поблизу Старогнатівки на Донеччині. Попри тяжку травму, «Боня» боровся за життя до останнього. Спершу – в лікарні у Маріуполі, потім – у Львівському шпиталі. Поряд постійно була дружина. На жаль, 7 травня серце 42-річного воїна не витримало й зупинилося. Поховали Юрія Леонідовича в Ялинцях. Залишилися дружина, 4-річна донька і 20-річний син.
Віктор ГОРОДНІЧЕНКО («Вітямба»). Народився 19 лютого 1996 року в селі Покровська Багачка на Полтавщині. Мешкав у Ромодані Миргородського району. Старший солдат, старший навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти 5-ї батальйонно-тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади. 28 квітня 2021 року поблизу Зайцевого на Донеччині у Віктора поцілив ворожий снайпер. Куля влучила нижче бронежилета, прошивши черевну порожнину. Віктор помер у госпіталі в Харкові через півтора тижня після поранення, 8 травня. Поховали воїна в Миргороді на Алеї Героїв міського кладовища. Залишилися мати, брат, дружина та донька.
Павло КОЛЕСНИК. Народився 23 березня 1982 року в селі Нове Седнівської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області. Сержант, старший водій мотопіхотної роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Виговського. Сержант Колесник загинув під Донецьком 13 травня від кулі ворожого снайпера. Поховали воїна в рідному Новому. Залишилися дружина і 16-річна дочка.
Максим ПОЛЬОВИЙ. Народився 18 грудня 1984 року в селі Юхимівці Волочиського району Хмельницької області. Майор, заступник командира 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Загинув уранці 27 травня внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером військ РФ поблизу Новотошківського на Луганщині. Поховали замкомбата в Наркевичах. Залишилися батьки, брат, дружина (також військовослужбовиця) та двоє синів – віком 11 та один рік».
Панахиду відправив отець Роман – настоятель Кафедрального собору святої великомучениці Катерини, секретар Чернігівської єпархії ПЦУ. Він помолився за кожного з загиблих воїнів, які в травні цього року віддали своє життя за нашу країну, та всіх загиблих Героїв в боях за незалежність України, за видужання всіх поранених воїнів, за всіх живих Захисників України.
Священик, віддаючи шану всім живих Захисникам України і загиблим воїнам, наголосив: «Вони світлі люди. Зброю взяли тільки з метою захисту всіх нас від ворога».
Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко, подякував священнику ПЦУ та зазначив: « У травні цього року на фронті війни з російським агресором віддали життя за Україну три солдати, два сержанти, один офіцер. Найстаршому – 42, наймолодшому – 22. Один полеглий у Луганській області, решта – на Донеччині. Ворог здійснив 286 обстрілів у травні – це трохи менше, ніж у квітні (315), але цілком на рівні весни минулого року. 14 воїнів отримали в травні поранення. Молимося за їхнє видужання. Вічна пам’ять полеглим за Україну!».
На панахиді були присутні учасники бойових дій в російсько-українській війні Юрій Потійко – начальник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України, і Володимир Мироненко – член громадської організації «Спілка ветеранів АТО «Добробат «Чернігів», а також представники громадськості та Оксана Петренко, співробітник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України.
