Вівторок, 15 Червня, 2021
Бiльше

    Україні варто повчитися протидії дезінформації у Тайваню, – експерт

    Влада має відреагувати на дезінформацію в медіапросторі протягом однієї години. Контрповідомлення (відеоролики, фільми, картинки) повинні бути готові не пізніше, ніж через шість годин, інакше протидія ворожим вкидам – безнадійна.

    Ні, це не опис вимог до діяльності Центру протидії дезінформації, що мав би почати роботу в Україні вже 16 березня, про його створення оголосили за кілька днів до того.

    60 хвилин на реакцію мають урядовці Тайваню, що на державному рівні вибудував роботу з протидією шкідливим інформаційним впливам з Китаю.

    Велика потужна тоталітарна країна, що намагається дискредитувати владу і все, що відбувається у значно меншій сусідній незалежній країні, щоб перетягнути її на свою орбіту. Нічого не нагадує?

    Саме тому Україні варто зауважити досвід Тайваню у протидії дезінформації. Він був детально описаний в інтерв’ю “цифрового міністра” Тайваню Одрі Танга, опублікованому на сайті Committee to Protect Journalists. Наведемо кілька ключових тез.

    Цей досвід особливо важливий для України ще й тому, що на відміну від інших владних режимів у Азії, Тайвань бореться з дезінформацією, не вдаючись до цензури чи обмежень, намагаючись зберегти чесність та демократичність ЗМІ на противагу Китаю, що жорстко контролює власні медіа й має змогу посіяти хаос у відкритій медійній системі Тайваню.

    “Щеплення” від пропаганди

    Як це працює? По-перше, відстежуються відправні точки пропагандистської чи дезінформаційної кампанії, у яких ніби тестуються різні меседжі у вигляді різних версій мемів – ще до того, як вони стануть “вірусними”.

    Цим займаються спеціальні команди у міністерствах, Одрі Танг – “міністр без портфеля”, що не має свого міністерства, але відповідає за напрямок боротьби з дезінформацією в усіх.

    Задача кожної з команд: виявивши початок дезінформаційної кампанії, протягом однієї години підготувати не менш, а краще більш переконливе повідомлення. Це може бути відеоролик, картинка чи допис у соцмережах. Це може бути що завгодно, навіть стрім від міністра чи президента.

    На це повідомлення аудиторія реагує як на щеплення – ще до того, як до них дійде дезінформація. Тож захист працює подібно до вакцини.

    Міністерству внутрішніх справ у середньому потрібно 60 хвилин. Міністерству здоров’я і добробуту – в середньому 70. Вони змагаються між собою у своєрідній дружній конкуренції, реагують все швидше і швидше, аж поки не вийдуть на 60-хвилинну межу.

    Меседжі, спрямовані на протидію дезінформації, поширюються через акаунти президента, прем’єра, віцепрем’єра та інших високопосадовців у Facebook та LINE – популярній в Азії платформі миттєвих повідомлень. Підписників просять поширити повідомлення серед друзів або родичів, щоб вони отримали його раніше, ніж повідомлення з дезінформацією.

    Традиційні ЗМІ також отримують контрповідомлення, і завдяки цьому готують збалансовані публікації.

    “Ми побачили, що у випадках, коли не запускали свої меседжі, не готували відеоролики, фільми чи хоча б картинки через шість годин до моменту, коли починається новий цикл новин у ЗМІ, – протидія безнадійна”, – сказав Одрі Танг і додав, що ці перегони дуже виснажливі.

    Деякі кампанії стають вірусними непомітно – на каналах, недоступних для індексації пошуковими механізмами через наскрізне шифрування. З цього закритого простору дезінформація може вийти у широкий світ вже потужним мемом.

    Для протидії подібним кампаніям урядовці у співпраці з LINE та Facebook також розробили систему, що працює як спам-фільтр. Отримувачі підозрілих повідомлень можуть позначати їх як спам і пересилати спеціальному боту. Так тайванський центр фактчекінгу отримує матеріали для дослідження і оперативного спростування. Зауважте – це працювало ще у 2019 році, раніше, ніж систему перевірки фактів запустив Facebook.

    Що відомо про український центр?

    Як саме працюватиме чи вже й працює український центр, що має розташуватися у ситуаційному центрі Апарату РНБО, поки відомо лише в загальних рисах.

    Керівник Офісу президента Андрій Єрмак під час презентації говорив про медіаграмотність, про те, що центр буде “давати дуже ефективну відсіч та виводити ці брудні технології на чисту воду”, “діятиме в тісній співпраці із західними партнерами, зокрема країнами НАТО, які вже мають певний досвід”.

    Олександр Ольшанський з Виконавчого комітету реформ додав, що “Центр протидії дезінформації координуватиме діяльність різних гілок влади, зокрема Міністерства культури та інформаційної політики” та згадав про необхідність створення ефективних систем моніторингу.

    Артем Біденко, голова правління Інституту інформаційної безпеки, залученого до роботи центру, наголосив, що він має бути в першу чергу технологічним інструментом.

    Що ж, чекаємо подробиць. Додамо, що команда дезінфомоніторингу Texty.org.ua відстежує методами машинного моніторингу російську дезінформацію в медіапросторі щодо України з травня 2019 року (а віднедавна – ще й у телеграм-каналах). У нас зафіксовані на інтерактивному дашборді ключові наративи, рівень їх “звучання” та джерела поширення. У щотижневих моніторингах описані і візуалізовані поточні тренди.

    Звісно, масштаби нашої діяльності і потужність інструментів, створених за підтримки донора – скромна у порівнянні з системою моніторингу, яка потрібна на державному рівні. Але будемо раді, якщо зібрані дані стануть у нагоді.

    ДжерелоGazeta.ua. Автор: Юлія Дукач.

    Найсвіжіше

    Популярне