Доктор історичних наук Лаша Дейсадзе-Шарвашидзе опублікував у соціальній мережі аналіз майбутніх кроків РПЦ після визнання автокефалії Української Православної Церкви Грузинською Православною Церквою.
Нижче публікуємо переклад допису в соціальній мережі грузинського історика.
Неканонічні дії Російської Церкви в Грузії. Що станеться, якщо Церква Грузії визнає автокефалію Церкви України? У аналіз Лаші Дейсадзе-Шарвашидзе, кандидата історичних наук Повідомляється, що РПЦ самочинно діє в Цхінвалі – Грузинській території. Крім того, на офіційному вебсайті Російської Церкви було опубліковано офіційний лист співчуття Католикоса-Патріарха всієї Грузії з приводу смерті Екзарха Церкви Росії в Білорусі Філарета (Вархомєєва), який підписав Святіший Ілля II. Його повний титул Російська Церква урізала опублікувши спотворену і модифіковану форму, самовільно вилучивши словам «Митрополит Піцундський і Сухумо-Абхазький» із титулу Грузинського Патріарха.
З огляду на ці останні події, варто переглянути та оцінити, чи стане теперішнє ставлення Церкви Росії до Церкви Грузії ще складнішим та руйнівнішим, якщо Грузинський Патріархат визнає автокефалію Православної Церкви України.
У відповідь на визнання ПЦУ, чи буде Московський патріархат офіційно приєднувати єпархії в Абхазії та Цхінвалі у свою юрисдикцію?
Сьогодні в областях Абхазії та Цхінвалі Московський патріархат розвиває такі політичні акції та дії:
- Російська церква визнає Абхазію та так звану Південну Осетію незалежними державами. Російський патріарх Кіріл (Гундяєв) надсилає вітальні листи або інші офіційні повідомлення так званим «президентам» цих «держав».
- Російський патріарх приймає керівників цих сепаратистських структур як керівників офіційних держав.
- В регіонах Абхазії та Цхінвалі є священнослужителі, висвячені єпископатом РПЦ, і також лідер однієї з церковних конфесій в Абхазії, священник Вісаріон (Апліа) (він висвячений Грузинською православною церквою). Священник Вісаріон (Апліа) під час священних служб згадує ім’я Патріарха Московського Кіріла. Останній, звичайно, ніколи не робив зауваження Вісаріону, що там, де канонічна територія та паства не належать до РПЦ, але перебувають під підпорядкуванням Католикоса-Патріарха Грузії, не слід згадувати Патріарха РПЦ.
- Лідер іншої фракції архімандрит Дорфей (Дбар), згідно з обґрунтованими гіпотезами, є добре прихованим альтернативним планом Московського патріархату в Абхазії.
- Російська церква, разом із церковною окупацією Абхазії, прагне погіршити відносини між Вселенським патріархатом та Грузинським патріархатом, дезінформуючи громадськість про те, що фракція Дбара нібито отримає автономію від Вселенського патріархату. Але це не має нічого спільного з реальністю.
- Московський патріархат і патріарх Росії донині свідомо не визнають повного титулу католикоса-патріарха всієї Грузії як «митрополита Піцундського і Сохумо-Абхазького», ні в священних службах, ні в офіційних промовах чи листах.
- У Цхінвалі, який є загальновизнаною канонічною територією та юрисдикцією Церкви Грузії, внаслідок грубого порушення церковного законодавства, Російська Церква збудувала храм своєї юрисдикції, в якому під час богослужінь згадується ім’я патріарха РПЦ, як предстоятеля. Тому Російська церква завоювала і вторглася у канонічну територію Грузинської церкви, побудувавши та відкривши свій храм.
- Духовенство Православної Церкви Грузії не може потрапити ні в Абхазію, ні в Цхінвалі, тоді як духовенство РПЦ може вільно пересуватися та діяти на окупованих Росією територіях Грузії.
- У той час, коли патріарха Кіріла обирали главою Російської церкви, у цей період багатолітній католикос-патріарх Грузії Ілія II чотири рази відвідував Москву. Однак російський патріарх Кирило ніколи не приймав його в аеропорту, а обмежився лише тим, що послав зустріти його деяких священнослужителів.
Патріарх Московський ніколи не відвідував Грузію, тоді як за час свого патріархату він їздив в інші країни Кавказу. Сучасне уявлення про те, що, якщо Грузинська Апостольська Церква визнає автокефалію Православної Церкви України, Московський Патріархат тепер офіційно приєднає Абхазію та Цхінвалі до своєї юрисдикції, не має жодної логіки.
Тому що, якщо Московський патріархат поводитиметься таким чином, це просто змінить каміння на стрілянину і не більш того, адже насправді Московський патріархат вже передав Абхазію і Цхінвалі під свою юрисдикцію на багато років, що демонструють існуючі обставини, згадані вище.
Якщо хтось вважає, що якщо Церква Грузії визнає автокефалію Церкви України, Церква Росії негайно призначить своїх єпископів в областях Абхазії та Цхінвалі, я відповім, що Московський патріархат це вже зробив.
Окупованим Цхінвалі, з точки зору церковної адміністрації, по суті керує єпископ Російської Церкви, архієпископ Владикавказький і Аланський Леонід (Горбачов). Йому ж підпорядковується духовенство, що живе в Цхінвалі, яке служить на цій місцевості. А в Абхазії, навпаки, чинний архімандрит Віссаріон (Аплія) (і не тільки він, а й багато іншого російського духовенства) працює там і отримує церковні обряди безпосередньо від єпископа Московського і патріарха Московського.
Отже, якщо Грузинський патріархат визнає автокефалію Православної Церкви України, Московський патріархат насправді зможе погіршити не більше, ніж поточну ситуацію в Абхазії та Цхінвальському регіоні. Визнання автокефалії Церкви України Церквою Грузії означатиме, що Грузинський патріархат не боїться російської держави та окупації територій Абхазії та Цхінвалі Московським патріархатом і, тим не менше, визнає її Церкву України і, таким чином, перешкоди, створені Московським патріархатом, втратять те значення, яке було надане політичній та церковній окупації Абхазії та Цхінвалі Росією.
Крім того, я вважаю, що після визнання автокефалії Церкви України Грузинський Патріархат матиме ще більш активну та стабільну підтримку Вселенського Патріархату на своїх канонічних територіях, в адміністраціях Піцундській та Сохумо-Абхазькій та Цхінвалі та багатьох інших напрямках.
Давня апостольська Православна Церква Грузії, яка була заснована апостолом Андрієм Первозванним і є єдиним патріархатом, який не отримав автокефалії від Вселенського патріархату, крім древніх патріархатів та Кіпрської церкви, але її найстаріша автокефалія визнана Вселенським Престолом (протягом століття і знову у 1990 р.), перш за все повинна бути зацікавлена у тісній співпраці з Стародавньою Апостольською Церквою Константинополя, Вселенським Патріархатом, який також був заснований апостолом Андрієм Первозванним. Це робить ще більший акцент на важливості визнання автокефалії Церкви України Патріархатом Грузії.
Співіснування і відносини між двома древніми церквами, заснованими одним апостолом (Андрієм Первозванним), повинні бути набагато ближчі і міцніші на канонічних, еклезіологічних, історичних і сучасних засадах, ніж відносини Грузинської церкви з церквою, яка в 1811-1814 роках поглинула найстарішу автокефалію нашої (Грузинської, – ред.) церкви. І тільки в 1943 році вона (РПЦ) визнала відновлення грузинської автокефалії.
Доктор історичних наук Лаша Дейсадзе-Шарвашидзе.
17.01.2021. Кутаїсі, Грузія
Переклад українською: Духовний Фронт України за сприяння Мамуки Путкарадзе згідно джерела: WENews.ge.
