Грузинський богослов Мамука Путкарадзе розповів «Духовному Фронту України» як Грузинська Православна Церква ставиться до шантажу РПЦ та її дій на окупованих територіях Грузії, яка позиція духовенства ГПЦ стосовно українського питання і чому вона ще досі не визнала автокефалію ПЦУ.
– Нещодавно РПЦ знову без дозволу Грузинської Церкви вчиняла дії на канонічній території Грузинського Патріархату. Чи може Росія таким чином, використовувати тему окупованих Грузинських територій у своїх маніпуляціях, у своєму тиску на Грузинську Церкву?
– Звичайно, тиск чиниться. Але ми це серйозно не сприймаємо. Де факто вони (Абхазьке духовенство, – ред.) підкоряються Московській патріархії. Тому для нас тема шантажу в цьому питанні не актуальна. Ми не контролюємо ці території як у церковному плані, так і в політичному планах. Ці території контролює Москва.
Під час свого останнього візиту очільник Відділу зовнішньоцерковних зв’язків РПЦ митрополит Іларіон дуже відкрито натякав, що у Грузії можуть бути проблеми через визнання ПЦУ. Але я вважаю, що він отримав достойну відповідь і від святійшого патріарха і від низки священнослужителів, в тому числі й від мене були декілька статей з цього приводу.
Ми не вважаємо їх шантаж актуальним. Що у випадку визнання Грузинською церквою Православної Церкви України в РПЦ можуть зробити? Визнати автокефалію Абхазії? Приєднати її до себе? Ну так це ж буде рівносильно самогубству Московської патріархії. І вони прекрасно це розуміють. Просто залякують і намагаються шантажувати католікоса-патріарха. Вони (РПЦ, – прим. ред.) намагаються всіма правдами і не правдами чимось шантажувати або залякувати.
– Чому кроки РПЦ на окупованих територіях рівносильні її самогубству?
– Для всіх помісних церков стане ясно, чому не визнається ПЦУ і з якою метою вони (РПЦ – ред.) робитимуть, так би мовити, самовільні кроки стосовно Абхазії. Вони не мають жодного канонічного права це робити. Звісно, це буде самогубство. Я думаю, що навіть ті, хто найбільше вірять РПЦ, відпадуть в цьому випадку. Предстоятель Грузинської православної церкви католікос-патріарх Ілія має непохитний авторитет. Не думаю, що всі закриють на це очі.
На передсоборних засіданнях Критського собору, в якому, на жаль, Грузія так і не взяла участі, католікос-патріарх озвучував ці моменти і звісно Москва дуже боялась, що на Всеправославному диспуті будуть порушені питання відкритого втручання Російської церкви на канонічну територію Грузинської церкви. Вони дуже бояться «виносити сміття з хати».
Один історичний момент. Грузинська церква давно вже написала ноту протесту, десь 12 років тому. Її повезли два архієреї. Один з них, це був де факто митрополит Сухумський і Абхазький владика Даниїл. Зараз він в іншій єпархії, тому що Абхазьку єпархію очолює сам католікос-патріарх, згідно з рішенням Синоду 2010 року. У РПЦ прийняли цю ноту протесту. Зі всіма моментами, які там були опротестовані, погодились. Але попросили грузинську делегацію в пресі це питання не висвітлювати. І було досягнуто домовленості, що у пресрелізі буде сказано, що грузинська делегація приїхала до Москви для поклоніння до московських святинь. Але це смішно, розумієте? Офіційна делегація прибула для поклоніння московським святиням. Вони дуже цього бояться.
І тому їх маніпуляції і залякування, це просто слова, які словами і залишаються. Давайте будемо молитись за те, щоб Грузинська церква таки визнала ПЦУ. Цьому є дуже багато прихильників сьогодні в Грузинській церкві.
– Рік тому ви давали коментарі про підтримку Грузинською Церквою української автокефалії. Через рік хочемо вас запитати: як скоро може відбутись визнання ПЦУ з боку Грузинської Православної Церкви?
– Ті, хто противиться цьому, вони мотивують це тим, що в Україні поки немає єдності. І це, нібито, їх бентежить. Насправді це відмовки. Але, на жаль, той факт, що у Грузинській Церкві рішення ухвалюються не більшістю голосів, а консенсусом – це і затримує цей крок. Тобто, щоб рішення ухвалили, мають бути всі «за». В іншому випадку рішення не приймуть.
Католікос-патріарх Ілія II сказав, що Москва зараз пожинає те, що колись сіяла. І те, що наш святійший патріарх відмовився їхати сам і посилати делегацію на цей псевдосинаксис в Аммані. Це вже про багато що говорить. Дуже дипломатично, але Єрусалимський патріарх був поставлений на місце. Патріарх Ілія розумів, хто був ініціатором цього синаксису в Аммані. Грузинська Церква чудово розуміла, що ця ініціатива виходила, якщо не від президента Росії, то вже точно від патріарха Кіріла. Коли кажуть, що Грузинська Церква – сателіт Московської церкви, то хоча б цей маленький приклад можна навести, щоб доказати, що це не так. Ми не побігли як, наприклад, чехи чи поляки. Я поляків взагалі не розумію у цьому відношенні.
У нас ще живі обра́зи на Російську церкву. Але я хочу сказати, що ми у питанні визнання чи не визнання Православної Церкви України, апелюємо не до обра́з. Тільки на каноніку Церкви. Якби ми апелювали до образ, то вже давно б мали розірвати євхаристичне єднання із Московською патріархією. Московська патріархія через менші причини переривала із материнською церквою євхаристичне єднання. Але ми (Грузинська ПЦ, – ред.) не перериваємо євхаристичне єднання, тому що ми за єдність у Православній Церкві. Але коли вже вони підуть на розрив євхаристичного спілкування із Грузинською Церквою, ну то як говориться, «прапор їм у руки».
Повторю: намагання шантажувати питанням Абхазької і Цхінвальської єпархій Грузинської православної церкви були і є. Постійно там відбуваються канонічні порушення. Безперервно. Тому для нас це абсолютно не актуально. Кого хочуть призначають там. Кого хочуть нагороджують нагородами церковними. Тобто зводять їх у сан і хрестами нагороджують і орденами. Архієреї РПЦ приїжджають і служать там, не те що без благословення, а навіть не повідомляють священноначалля Грузинської Церкви. Про який шантаж може йти мова, коли ти вже вкрав? Узаконити? Ну нехай спробують узаконити. Це те саме, що вкрасти і прийти в суд і попросити, щоб суд це узаконив.
– І шантажувати вкраденим, так?
– Так. Шантажувати вкраденим. Навіть язик не повертається назвати їх Православною Церквою, бо так себе Сестра-Церква стосовно до Сестри-Церкви не веде.
