Переписування історії незмінно супроводжувало і продовжує супроводжувати існування російської державності. Комплекс меншовартості Кремля завжди змушував московських посадовців різних рівнів заявляти про власну унікальність і світову першість. А коли самолюбство та самообман росіян розбивався об непохитні скелі реальної дійсності, такі факти ретельно замовчувались. Літописці з істориками, під страхом репресій, а іноді і смертної кари, століттями займались фальшуванням історії в інтересах імперії.
У XXI столітті, коли інформаційний обмін зростає щоденно в геометричній прогресії і приховати будь-які відомості, в тому числі історичні документи, стає надто важко, задавалося б російська гра в “сфабрикуй історію” повинна була б відійти у минуле.
Втім, у Кремля інша думка.
У світі відкрито заговорили про маніпуляції Російської Федерації з історією. Зокрема, у липні 2020 року Литва винесла на обговорення саміту ЄС питання «спроб Росії переписати історію». Делегація з Литви, зокрема, нагадали всім, що не лише Литва, але й усі країни Балтії, а також Польща сильно постраждали під час Другої світової війни з вини Росії. «Наше завдання – нагадати про ці велетенські страждання, які Друга світова війна принесла нашим країнам і державам. Ми не можемо дозволити цій історії повторитися знову», – заяви тоді президент Литви Ґітанас Науседа.
Про маніпуляції з новітньою історією говорили і в Україні. До 6-ї річниці окупації Криму російські академіки отримали замовлення – створити науково-публіцистичну монографія «Право кримчан на самовизначення: передумови і еволюція «кримської весни». Цей збірник “робіт” став черговим шедевром псевдонаукової діяльності і має на меті виправдати власні злочинні дії на міжнародній арені.
Вочевидь, гучні заяви про фальшування історії почали негативно позначатись у внутрішній ситуації РФ. Ймовірно, кількість росіян, які стали задавати незручні питання і задумуватись про справжню природу речей і вчинків, почала стрімко зростати.
Тож перед Кремлем постала нова задача із захисту та збереження власних історичних побрехеньок. Рішення в Росії не шукали довго. У Москві просто розширили репресивні функції російських силових структур.
“shapito.d3.ru” повідомляє, що Нікулинська міжрайонна прокуратура, за дорученням прокуратури Москви, розпочала перевірку наукових та освітніх закладів.
Мова йде про виявлення наступних ознак та фактів “антидержавної діяльності”:
- створення серед молоді груп, де просуваються американський образ життя, американські та європейські демократичні цінності, в тому числі, організація мовних курсів;
- участь в заходах, де озвучуються пропозиції з вдосконалення та оптимізації діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування – таке “нахабство” характеризується, як “втручання у внутрішні справи держави”;
- участь в заходах, де “руйнуються традиційні російські духовно-моральні цінності” або “фальсифікується світова чи російська історія для досягнення інтересів антиросійських сил”;
- участь у заходах, де проводиться навчання молоді прийомам політичної боротьби, способам захисту своїх прав у разі затримання правоохоронцями.
Цей перелік, не є вичерпним. Також, можна бути впевненим, що розширення репресивних повноважень отримала не лише прокуратура. Їй, вочевидь, будуть допомагати і органи внутрішніх справ, і КДБ, перепрошуємо – ФСБ.
Такий рішучий наступ на права і свободи громадян Росії – це єдиний спосіб, єдиний прийом, яким Кремль хоч якось може спробувати захистити свої пропагандистські маніпуляції.
Лише у вільному і розвинутому громадянському суспільстві держава не боїться відкрито переглядати найтемніші сторінки власної історії, вчитись на власних помилках, і вчасно просити вибачення у громадян. Шкода, що Росії це, найближчим часом, не загрожує.