Четвер, 28 Березня, 2024
Бiльше

    Ми скоро домолимося Московському патріархату, що Україна зникне з мапи світу: На Кіровоградщині громада ПЦУ бореться за свій храм

    Село Успенка у Кіровоградській області – одна з багатьох десятків гарячих точок на релігійному фронті України. У грудні минулого року більша частина громади в селі проголосувала за перехід від Московського патріархату до Помісної Православної церкви України. Та від того часу ця частина селян Успенки не може потрапити до храму.
    «Апеляція від УПЦ в тому, що майно належить їм і що громада наша новостворена немає ніякого права на це. Заявляю що, наша громада не новостворена. 22 грудня 2019 року 60 чоловік проголосували за те, що громада переходить із УПЦ в ПЦУ. У зв’язку з цим майно, яке було на громаді церковне і сама будівля церкви, залишається за громадою, так що воно належить справжній громаді ПЦУ України», – каже Олександр Шкіль, голова релігійної громади ПЦУ с.Успенка.

    Туди їх не пускають священники та решта селян, які лишилися вірними Московській церкві. Не пускають і вважають вірян ПЦУ, які проголосували за перехід, меншістю і взагалі не з цього села
    «Ми бачимо цю ситуацію, яка сьогодні відбулася, що на жаль люди ділять на християн і на “недохристиян”. Так, наче на два сорти. Христова Церква передбачає любов до ближнього і любов до ворога. Ми відносимось із любов’ю і повагою до опонентів, поважаючи все, крім антихристиянських дій. «Двоє чи троє зберуться в Ім’я Моє там Я серед них», – говорить Христос. І тут набагато більше людей, (ніж) чи двоє чи троє, але не мають можливості помолитися у святому храмі. І напевно будуть змушені помолитися якийсь час (поза храмом)», – каже отець Тарас, настоятель горомади ПЦУ с.Успенка.
    Прихильники Московської церкви вже не згадують, за чиєго сприяння з’явився новий, гарний храм. Та його збудували за кошти вихідця з Успенки, мецената Анатолія Яковена та його родини. І колись настоятель храму згадував про це іншими словами.
    «Я якраз виходжу на входні молитви і заходить Анатолій Іванович, Антоніна Михайлівна, заходять у храм. Анатолій Іванович каже: «Я хочу для свого села, щось зробить. Щось також потрібне для людей». Кажу відверто. Я не думав що все так дуже бистро розпочнеться. Будівництво храму це не просто так, що взяв якусь побудував хатинку чи щось. На це треба благословіння Боже. Господь дарував їм таку можливість», – казав колись настоятель Свято-Успенського храму протоєрей Іоан Онисько.
    Та ставлення до мецената змінилося. Саме Анатолій Яковенко був чи не першим, хто допомагав громаді перейти до канонічної української церкви. За що на нього почали нападати промосковські медіаресурси.
    На жаль, Анатолій Іванович вже не побачить як в храмі, до зведення якого він доклав великих зусиль, літургію правитимуть щирі українські священники. Серце мецената не витримало несправделивості і зупинилося…
    Та справа його триває. Релігійна громада Успенки пройшла всі бюрократичні сходинки і має на руках всі документи, передбачені чинним законодавством. Попри позицію деяких посадових осіб. Зокрема сільської голови Успенки Наталії Сірої, яка стала на бік вірян і священників РПЦвУ.
    «По перше всіх зі святом. Я хочу сказати, щоби все залишилось так як є. Розійшлися і забулися», – каже Наталія Сіра, голова Успенської сільської ради.
    А бажання громади села просте – молитися українською в українській церкві за Україну та її захисників. А не прославляти російського патріарха Кіріла з країни агресора і загарбника.
    «Ми з перших днів коли почалася війна, я певча в цьому храмі була і не тільки я і Ліда тоже і ми ходили в цю церкву, молилися. Коли почалася війна, наші діти воювали. Ось кричить жінка, що совісті в них нема. Її внука вбили. Похований в нас на кладбищі у 2014 році. Все село було на колінах. Оця що вона старенька жінка розказує, які ми отакі…її внука все село ховало. Діма Шевченко, в нас на кладбищі у 2014 році. І ми не могли цього пережить. Наших дітей вбивають, а ми їх (росіян, – ред.) прославляємо. Ми хочемо щоб була наша Україна. Бо ми скоро домолимося Московському патріархату, що така країна, як Україна, зникне з мапи світу», – каже мешканка села Успенка.
    «Ми українці, а російські війська там були… Вони по нас стріляли. Я там поранення получив. Контузії получив. Вони нас із «Рапіри», з танку по вежі гатили. Так чому в нас повинна бути церква Московського патріархату? Московського патріархату не повинно бути в Україні взагалі», – впевнений ветеран АТО Валерій Шашликов.
    Аби ситуація навколо харму в Успенці вийшла з глухого кута у законну площину до села приїхав голова Онуфріївської райдержадміністрації Володимир Гамера. За ініціативи пана Володимира в Успенці відбулися переговори, у яких взяли учась представники громади села та представники Олександрійської та Світловодської єпархії РПЦвУ. За підсумками переговорів сторони домовилися: діяти тільки в межах закону і виконувати закон. З цим погодились навіть представники єпархії Московської церкви.
    «У результаті проведених зборів і перемовин, досягли наступних висновків, або консенсусу. Документи з якими не згодна одна сторона оскаржуються в судовому порядку. Порушення прав користування майном іншої громади с. Успенка також будуть вирішуватись в судовому порядку. Тобто обидві сторони прийшли до домовленості що силовий сценарій в даному селі не допускається, а вирішення буде проводитися мировим шляхом, шляхом розгляду відповідних позовів у судах. І кожна сторона дала свою згоду на те що рішення суду буде виконуватись в добровільному порядку і недопущення силового сценарію чи будь-яких конфліктів на території села», – каже адвокат Андрій Григорович.
    Окремо голова райдержадміністрації пообіцяв дати оцінку діям чиновників в цій ситуації
    «Єдиний спільний знаменник в цьому випадку має бути – тільки судове рішення. У голови сільради мусить бути і має бути тільки одна позиція – це нейтральна. Тому що, що одна сторона, що інша сторона, – це є члени громади. А вона представляє інтереси на даний час цієї громади… закон України про місцеве самоврядування. З приводу цього з нею ще буде окремо буде проведена розмова. З приводу її ставлення до цієї чи до іншої структури», – зазначив Володимир Гамера, голова Онуфріївської РДА
    Сподіваємося, що так і буде. А судові рішення будуть безпристрасними і такими, що базуються на законі.
    «Бог за нами, правда за нами. А коли правда за нами, а правда тая це є Бог, і я думаю це є наша перемога. Наша перемога це є Христос, наша перемога є ті люди які моляться і наша перемога є правда. Амінь», – сказав отець Тарас, настоятель горомади ПЦУ с.Успенка.

    Найсвіжіше

    Популярне