Виявляється, це не таке вже й рідкісне явище: зображення Гітлера можна знайти у віконному вітражі або на стулках вівтаря. Як таке можливо пояснює dw.com.
Місто Вайль-дер-Штадт розташоване на південному заході Німеччини. Тут знаходиться католицька церква Святих Петра та Павла. За словами пастора Антона Грубера (Anton Gruber), відвідувачів багато, більшості цікаво подивитись на Гітлера (див. велике фото статті).
Гітлер як уособлення зла
Вікно знаходиться у правій частині храму. Це частина великого вітражу, що складається з дев’яти панелей, що зображують сцени з життя Ісуса. У правому верхньому кутку — спокуса: сатана випробовує віру Ісуса. У цій сцені художник ЙоКарл Хубер (JoKarl Huber) явно надав рис Гітлера (Adolf Hitler) дияволу, який одягнений у жовте плаття. Жовтий колір у цьому контексті — заздрість і одержимість.
При цьому коментаря художника безпосередньо до цього твору немає — можна лише припустити, що він хотів зобразити Гітлера спокусником і дияволом свого часу. Твір був створений у 1939 році. Інтерпретувати його можна лише у тому випадку, якщо відомі передісторія, біографія художника та обставини того часу. За словами пастора, ЙоКарлу Хуберу нацисти заборонили працювати, а в 1936 вони затаврували його як творця «дегенеративного мистецтва».
Спірні твори та історії їх походження
Історик і публіцист Міхаель Кудерна (Michael Kuderna) упевнений, що це «церковне вікно є ясною і сміливою заявою проти націонал-соціалізму і його верхівки». У своїй новій книзі «Подолання кордонів: німецько-французький архітектор, його шедеври та зображення Гітлера у церквах» Кудерна розглядає зображення Гітлера у кількох церквах. «Під час мого дослідження я знайшов п’ять зображень Гітлера, які були створені до 1945 року, і дев’ять — після 1945 року. Щодо ранніх зображень, то там важко довести, що йдеться саме про Гітлера, немає 100-відсоткової впевненості. Зображення Гітлера у церквах після війни вже не було таким проблематичним, як до 1945 року, коли існував ризик репресій», — зазначає Міхаель Кудерна.
Твори, створені після 1945 року, однозначно зображають Гітлера яскравим представником зла — наприклад, як ката чи лиходія, який горить у пеклі. Згодом образи зазнавали змін: художники все частіше поміщали Гітлера в інші контексти, почали ставитися до нього спокійніше, відсторонено, іноді навіть з гумором.
Кудерна розпочав свої дослідження 20 років тому, коли відвідав церкву у Франції. На відміну від вікна у церкві Вайль-дер-Штадта, французький вітраж було створено після 1945 року. Перед нами — сцена зі Старого Завіту: Рахіль, дочка Лавана, краде ідолів свого батька, одного з яких художниця Габріеле Кютемейєр (Gabriele Kütemeyer) зобразила схожим на Гітлера. «Батько художниці був переконаним противником нацизму, знаходився деякий час у в’язниці гестапо в Берліні. Вона часто чула від нього, що німці ганяються не за тими кумирами. Це наштовхнуло її на думку пошукати цей зв’язок у картині», — розмірковує Міхаель Кудерна. Дослідник знайшов у різних храмах загалом 14 творів, що зображають Гітлера.
Опрацювання складного минулого
У книзі історик згадує про випадок у Мюнхені, коли художник зобразив Гітлера у вигляді ката: портрет був забризканий тушшю — і його обгородили ґратами. Був і інший випадок: у баварському Ландсхуті дискусії навколо церковного вікна, що зображувало, як Гітлер, Геббельс і Герінг катують Святого мученика Кастула, тривали багато років. Після війни американці спочатку вимагали прибрати зображення. Однак, коли вони дізналися, що митець був бійцем Опору, передумали. Кудера впевнений, що не можна «дозволяти таким творам зникати», їх треба «використовувати для роботи з минулим».
Пастор Антон Грубер теж хотів би відкритого обговорення таких полемічних творів: «Фотографії, зроблені в епоху нацизму, є свідченням історії. То чому б мені не побачити Адольфа Гітлера в церкві?»
До речі, у церкві Вайль-дер-Штадт, де служить Антон Грубер, знаходиться і зовсім свіже зображення Гітлера — воно датоване 2018 роком. На звороті стулок вівтаря «Поклоніння волхвів» зображено натовп блазнів, серед яких — Дональд Трамп, Гітлер та безліч інших менш чи більше відомих осіб.
Художник Дітер Гросс (Dieter Gross) сформулював своє посилання таким чином: «Як я можу зробити Гітлера простим дурнем серед багатьох?». Для Міхаеля Кудерни цей Гітлер — найдивніший із тих, що він бачив. За словами дослідника, йому здається, що зображення Гітлера блазнем не відповідає тій ролі, яку він зіграв в історії. Своєю чергою, пастор Грубер залишає право тлумачити побачене і сперечатися зі своїми парафіянами.
