11 березня очільник РПЦвУ митрополит Онуфрій (Березовський) направив Постове послання до своїх вірян. Це послання було опубліковано на офіційному сайті Московського Патріархату в Україні під заголовком «Благословення Блаженнішого Митрополита Онуфрія на Великий піст 2021 року». У ньому Онуфрій благословляє своїм прихожанам «у першу неділю Великого посту, коли святкуватиметься Торжество Православ’я, у всіх єпархіальних центрах нашої Церкви провести традиційні для цього дня хресні ходи та молитовні стояння».
Таке благословення обумовлене хвилюванням Онуфрія про те що «до цього часу, не зважаючи на численні прохання і звернення, у нашій державі не відмінені закони, що були прийняті минулою владою, і які суттєво обмежують права віруючих Української Православної Церкви».
Тому, на думку російського митрополита в Києві, віряни РПЦвУ повинні «з молитвою на вустах та святинями в руках пройтися вулицями рідних міст, для того щоб засвідчити і нашу вірність Святому Православ’ю, і нашу любов до рідної Української землі – нашої земної Батьківщини».
Озвучена мета виглядає благою, проте таке благословення це яскраве свідчення, що Московський Патріархат в Україні починає реалізовувати “чорногорський церковний сценарій” в Україні. Нагадаємо, минулого року Сербська Церква в Чорногорії через закони про церковне майно, ініційовані президентом країни Джукановичем, проводила в різних містах Чорногорії численні масові акції протесту у вигляді хресних ходів. Участь у цих заходах брали представники спецслужб РФ. Метою їх було не лише нібито відстояти свої права, але і дискредитація діючої влади.
Також нагадаємо, що участь у цих “ходах” брав особисто Онуфрій та його підлеглі. Як ми припускали, імовірно, це була лише репетиція, або перейняття досвіду від своїх сербських колег. Тепер же подібне представники РПЦвУ будуть проводити вже 21 березня.
Ще минулого місяця речник РПЦвУ протоєрей Микола Данилевич в ефірі пропагандиського ютуб-каналу “Перший Козацький” відкрито заявив, що вони готові вивести мільйони своїх вірян на вулиці, якщо їх права будуть порушені. Але тоді Данилевич не міг дати відповіді, коли саме його релігійна організація почне діяти за сценарієм сербських колег в Чорногорії. Як бачимо, керівник отця Миколи не змусив чекати довго на своєї рішення, і вже переходить від слів до справ.
Що ж змусило Онуфрія піти на такий крок? Адже як таких «гонінь» немає, а сам «закон про переймування» досі є заблокованим рішенням суду. Тобто суттєвих підстав для проведення акцій протесту немає. Ймовірно, у РПЦвУ вирішили, якщо гонінь немає, то потрібно їх організувати.
Таке рішення у час наближення третьої хвилі пандемії коронавірусу спричинить негативну реакцію з боку місцевих влад – масові скупчення людей досі заборонені. Тому фактично створюється свідома провокація. Російські церковники чхали на карантинні обмеження і навіть на здоров’я своїх прихожан, коли мова йде про їх «назву». Тому будь-який спротив чи заборона від місцевої влади на проведення таких заходів будуть розцінені саме як «гоніння» і утиски прав «канонічєской церкві». І це буде масове трансльовано по російських пропогандистських ресурсах під відповідним ракурсом.
Та й це неголовна мета оголошених заходів. Головне – зрив майбутнього візиту Вселенського патріарха Варфоломія до України у серпні 2021 року. Зараз буде проводиться лише репетиція масових акцій протесту, які, ймовірно, пройдуть у липні, коли в Україні відзначають річницю Хрещення Руси, і безпосередньо в серпні, під час самого візиту глави Вселенської Патріархії. Наразі Московський Патріархат оцінює свої сили і можливості, а їх кремлівські куратори хочуть побачити дієздатність п’ятої колони в Україні.
Допоки плани РПЦвУ втілювались доволі позитивно, але не приносили бажаного результату. Так званий форум «представників захоплених громад» не приніс його організаторам бажаних плодів. Закон про перейменування не скасовано, реванш не взято і довіра у суспільстві не відновлена. По суті цей форум це був лише інформаційний підігрів майбутніх протестів. Завдяки йому створювалось лише необхідне обґрунтування своїх майбутніх підступних планів.
Переконавшись в тому, що ніхто їм не перешкоджає, російські церковники тепер намагаються показати владі свій вплив в Україні. Фактично, розпочинається довготривала кампанія боротьби із владою під російським девізом «кто кого». Якщо дотепер Московський Патріархат лише направляв численні звернення і вимоги до влади, то тепер він вступає з нею у запеклу «схватку». Чим хоче сказати: «якщо не хочете нас почути, то ми змусимо вас з нами рахуватись». Тому недаремно Онуфрій і висловив у своєму посланні сподівання, «щоб голос наших вірян все ж таки був почутим».
Обраний Онуфрієм час є доволі невдалим: у час Посту Церква закликає до посилених аскетичних подвигів та молитов, а не відвертих протистоянь із владою. Онуфрій свідомо штовхає своїх вірян ще й на гріх.