Цієї неділі Церква нагадує нам історію зцілення гадаринського біснуватого. Як оповідає євангелист Лука, припливши до землі Гадаринської Господь зустрів одного біснуватого, який жив у гробах, і наводив страх на оточуючих. Легіон бісів багато років мучив цього чоловіка. Його навіть зв’язували залізними ланцюгами, але і це не могло стримати нечисту силу, яка рвала ці пута і гнала знедоленого у пустелю.
Господь дарує цій одержимій людині визволення. Біси, у нестямі просять Христа відправити їх у стадо свиней, що паслось неподалік. Коли ж біси увійшли в них, то все стадо впало з кручі та загинуло. Коментуючи це місце, святитель Іван Золотоустий пояснює, що таким чином Господь показав, яка мета бісів – це загибель. Адже як відомо злі духи – це колишні ангели, які були скинуті з неба, через власну гордість. Бачачи ту велич і блаженство, яке уготоване людям на небесах, вони усім своїм єством прагнуть позбавити нас цієї милості Божої. Тому вони щодня шукають, кого б спокусити і погубити.
Господь спасає не лише цю людину від загибелі, але і всіх гадаринців, які роками жили в страху, дивлячись на цього біснуватого. Христос показує свою силу над дияволом, а отже, тому, Хто слідує за ним і виконує Його заповіді, вже не страшні біси. Бо ж вони без Його волі не можуть нічого зробити, навіть із тваринами. Проте нажаль це зрозумів лише один мешканець Гадаринського краю, а саме цей колишній біснуватий. Тому він з радістю захотів лишитись зі своїм Спасителем.
Нажаль інші гадаринці не зрозуміли цього. Вони не зраділи спасінню ближнього, а стали жалкувати за втраченим майном, а тому просять Христа піти від них. Ми можемо багато роздумувати над їх вчинком. Можемо їм дорікати та осуджувати, проте як би ми вчинили на їх місці?
Ця ситуація це привід задуматись над тим що, ми, як християни, готові зробити ближньому, який у біді? Допомогти родичу чи найкращому другу легко, та чи могли б пожертвувати чимось дорогоцінним для нас, заради блага незнайомої і чужої людини? Та й взагалі чи могли б ми бодай порадіти за ближнього?
Нам треба зрозуміти, що бути з Богом найбільше благо, яке може досягти людина. З Богом нема про що жалкувати, і чого боятись. Бо ж Господь захисник нашого життя, наш Спаситель і податель всякого блага. Тож дорогі браття та сестри відкриймо двері свого серця Христу, впустімо його в свою душу, і тоді вже ніхто і ніщо не зможе нам нашкодити. Амінь.
