Храм у селі Розумівка на Кіровоградщині — єдиний, який знаходиться в комунальній власності жителів області. Кому належить решта церковного майна, чи обліковане воно та хто повинен контролювати його збереження від розкрадання, випадки якого фіксували під час переходу церков з Української православної Церкви (в єдності з Московським патріархатом) до Православної Церкви України, в етері Українського радіо Кропивницького розповів начальник управління комунікацій з громадськістю Кіровоградської ОВА Віталій Останній.
В управлінні, керівником якого є Віталій Останній, мають архіви, де описане церковне майно, починаючи з початку 40 років минулого століття. Окрім опису наявних ікон, книг та інших речей, які використовували під час богослужінь, є фіксація грошових пожертв. Нині в Кіровоградській області такого реєстру не мають.
Храм у Розумівці
Церква побудована у 1833-1855 роках, є пам’яткою архітектури обласного значення. Майно храму перебуває у власності обласного краєзнавчого музею, воно описане та зафіксоване. Богослужіння священники УПЦ (Московського патріархату) там проводили на підставі договору оренди, який закінчився у 2018 році.
7 квітня 2023 року службу провели священники Православної церкви України. Це було рішення обласної влади, позаяк релігійної громади ПЦУ у селі немає. До людей, які прийшли в церкву, звернувся архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк. Пояснив, щоб богослужіння тут проводили священники ПЦУ, потрібно створити релігійну громаду: “Ми вам лишимо отця Миколая, щоб ви створили громаду, зареєстрували її й у ній прославляли Бога. Це буде ваше рішення і ваше бажання, ми лише надамо вам юридичний супровід”.
Храми, які перебувають у власності релігійних громад
Більше третини храмів області є пам’ятниками архітектури та передані у власність місцевих релігійних громад, говорить Віталій Останній. Вони і є власниками майна.
“Різниця між громадами ПЦУ та УПЦ є, вони відрізняються світоглядно, – вважає Віталій Останній. – Українське православ’я завжди відрізнялось соборноправністю – віряни наділені голосом, правами. Вони вирішували, як провадити своє релігійне життя. На відміну від них, російське православ’я має жорстку адміністративну систему, яка керує тим, як повинна розвиватися церква. Конкретно в громаді цим одноосібно займається священник, тому громада не цікавиться майном”.
Втім, вважає Віталій Останній, релігійна організація – це зібрання людей. Вони, поміж іншого, збирають гроші на будівництво, купівлю необхідного: “Ці всі процеси повинні відбуватися публічно і прозоро. Важливо знати не тільки скільки громада зібрала, але й куди настоятель діває гроші, щоб не було у нас випадків, коли монахів на кордоні з Росією ловили з валізами добра. Часто священник одноосібно користується і керує цими грошима, бо у російському православ’ї настоятель — це такий намісник Бога”.
Кожна церква має предмети, які є культурним надбанням народу, говорить Віталій Останній: “Християнська релігія так побудована, що храм з’являється навколо реліквії – чи ікони, чи інших предметів культу. І їх потрібно зберегти. У храмі в Бірках, наприклад, який згорів, були дзвони 18 століття, Євангеліє – ці речі були неоціненними”.
Пожежі у бірківському храмі Миколая Чудотворця у селі Бірки Кропивницького району передував перехід громади до Православної Церкви України після трьох років судів, після цього у храмі почали зникати ікони.
Перехід релігійної громади з однієї конфесії в іншу триває від одного до трьох місяців, говорить Останній. “Відбуваються збори громади, протокол передається на розгляд в обласну адміністрацію, там дається місяць на розгляд. Коли громада оголошує про наміри, інколи починають зникати церковні атрибути. Позаяк майно не описане, ніде не зафіксоване, зберегти його у цей період можуть тільки місцеві жителі, члени громади. Його потрібно фіксувати — фотографувати чи знімати відео”.
Решта церков області побудовані благодійниками або благодійними організаціями. Тож земля, будівлі та майно церков належать власникам.
Як відбувається передача цінностей під час переходу громад до ПЦУ
Обліку майна, яке є в релігійних громадах, управління Кропивницької єпархії Православної Церкви України не веде, розповів Суспільному архиєпископ Кіровоградський та Голованівський Марк. “Ми рекомендуємо громадам і переконуємо парафіян, щоб вони все цінне, що мають, поставили під облік. Змінюється священник, чи робиться ремонт, щоб все це було збережене, щоб нічого не зникло, бо це все має свою певну цінність. Будь-яка річ, яка є в храмі – це чийсь дарунок, спогад про людину, подію. Я звертаюся до громад, щоб слідкували за майном, яке є в храмі – це відповідальність перед минулими поколіннями й майбутніми”.
Єпископ Марк вважає, для збереження та фіксації церковного майна громада має призначити відповідальні органи: парафіяльні збори, ревізійну комісію тощо. “Ми рекомендуємо, щоб вони вели свою бухгалтерію: і щоб в історії лишились жертводавці, і щоб громада сама розпоряджалась коштами, які вони накопичують і спрямовують на ті потреби, які є необхідні. Чи на служіння громаді, чи на благодійні речі, чи на допомогу під час лікування парафіянам. Зараз для нас актуальною є війна, і наші парафії чим можуть завжди долучаються до допомоги”.
Нині на Кіровоградщині є 119 храмів Православної церкви України й 295 – Української православної церкви (Московського патріархату). З 2019 року, відколи Україна отримала Томос про автокефалію, до початку повномасштабної війни, до ПЦУ перейшли п’ять громад від УПЦ. Після 24 лютого 2022 року — вісім.
