Нова псевдостратегія Путіна спрямована на те, щоб зламати волю українців до спротиву, однак він не може довіряти ні своїм генералам, ні своїм міністрам, пише політолог и професор Інституту дослідження миру в Осло Павло Баєв у свої колонці для NV.
Баєв звертає увагу на показову самотність Путіна під час православної різдвяної служби у кремлівському соборі, яка контрастує з його спробами продемонструвати взаємодію з підлеглими незадовго до Нового року.
Політолог наголошує, що постановочні спектаклі російського диктатора не можуть приховати картину його крайньої самоізоляції від початку пандемії COVID-19.
Стиль керівництва Путіна Баєв називає «відчуженим і претензійним». За його словами, це виявляється, серед іншого, «у некомпетентному та згубному управлінні війною Росії проти України».
Нинішню стратегію російського диктатора політолог описує як спробу перетворити війну «на виснажливий глухий кут», оскільки всі його попередні стратегії зазнали невдачі.
Інформаційними невдачами Баєв вважає і останні заяви Путіна. Він нагадує, що його новорічна промова збіглася з українським ракетним ударом по мобілізованим росіянам у Макіївці, після якого обурення висловлювали навіть «войовничі „патріотичні“ блогери».
«Єдиним реальним ефектом від ініціативи Путіна стало висвітлення глибокої кризи в Російській православній церкві на чолі з патріархом Кирилом, який схвалив вторгнення в Україну і, таким чином, підірвав свій авторитет серед українських православних церков», — зазначає він.
Також фальшиве припинення вогню «підтвердило, що російські війська відчайдушно потребували перепочинку та перерви в інтенсивній позиційній війні, яка призвела не лише до тяжких втрат, а й до поглиблення деморалізації з російського боку», вважає Баєв.
Нову хвилю мобілізації в Росії політолог називає «дедалі більш необхідною» з огляду на потребу «відновлення здатності утримувати нестійкі оборонні рубежі та підтримувати дорогі наступальні зусилля у битві за Бахмут».
Тим часом «шовіністична пропаганда вже не може надійно та ефективно гасити реакцію глибоко невдоволеного суспільства» і проблема підготовки сотень тисяч мобілізованих, але не охочих воювати чоловіків постає все більш гостро.
Він нагадав, що український спротив спирається на постійну підтримку Заходу.
«Дивовижна єдність і мотивація очолюваної США коаліції — ще один феномен, який Путін ще має повністю усвідомити. Президент Росії розраховував на те, що у ключових європейських країнах накопичуватиметься побоювання та невдоволення, і вони не захочуть слідувати у фарватері США, але натомість президент Франції Еммануель Макрон вирішив відправити Україні бойові броньовані машини AMX-10 RC, які значно посилять наступальні можливості України. Канцлер Німеччини Олаф Шольц зволікав лише добу, перш ніж оголосити про постачання українській стороні бойових машин піхоти Marder, а президент Джо Байден включив у новий пакет допомоги США Україні бойову броньовану машину M2 Bradley. Німеччина також зобов’язалася надати зенітно-ракетний комплекс MIM-104 Patriot на додаток до запланованого постачання такого ж із США», — пише політолог.
Баєв висловив думку, що наступним кроком після модернізації української ППО буде постачання систем ударної зброї великої дальності, починаючи з безпілотників MQ-9 Reaper.
Тим часом російський основний бойовий танк Т-14 Армата і все сімейство бронетехніки на цій платформі зараз не перебувають на полях боїв Донбасу через зупинку виробництва.
«В результаті українські війська поступово виграють за якістю усіх основних систем озброєння, і ця тенденція так само незрозуміла для російського начальства, як і їхня нездатність забезпечити перевагу живої сили на полі бою», — констатує політолог.
Він зазначив, що Путін спробував «влаштувати велике шоу» і відправив фрегат класу Адмірал Горшков, озброєний нещодавно розробленою гіперзвуковою протикорабельною ракетою 3М22 Циркон, у тривалий океанський рейд. Однак до стратегічного значення цього рейду скептично поставились навіть російські військово-патріотичні оглядачі.
«Справді, ні диво-зброя, ні тактичний прорив не допоможуть Росії повернути собі ініціативу у цій війні, яку вона планувала виграти швидко та жорстко. Таким чином, Путін може тільки спробувати заткнути дірки у своїй обороні, сподіваючись, що хвиля, яка насувається на нього, раптом якимось дивом відступить», — підсумовує Баєв.
Також політолог нагадав, що Путін не довіряє ні своїм генералам, «які вміють приховувати невдачі, але не вміють вчитися на своїх помилках», ні своїм міністрам, «які чудово вміють маніпулювати статистикою, але не вміють ефективно мобілізувати корумповану економіку на користь військової машини».
Лояльність поплічників Путіна надто демонстративна, щоб бути справжньою, до того ж вони бездарні, тож зрештою Путін залишається самотнім у своїй поразці, і його перетворена на інструмент церква не може його втішити, іронізує Баєв.
