Вселенський Патріарх Варфоломій очолив у неділю, 30 жовтня 2022 р., Божественну літургію у Святому храмі Святого Димитрія Ксилопортаса.
Посилаючись на історію цього святого храму в місцевості Балата, в якому протягом короткого часу, наприкінці 16 століття, відбувалися богослужіння Вселенського Патріархату, перш ніж він переїхав на своє нинішнє місце розташування на Фанарі, Патріарх розповів:
“Тому з великим хвилюванням ми сьогодні перебуваємо тут, у Ксилопорті, щоб проповідувати Євангеліє, яке проповідував блюстителя патріаршого престолу Мелетій Пігаський, який наприкінці XVI століття придбав цей монастир “Великого Димитрія” та інший монастир Панагії Баліноу і тимчасово встановив у них Патріарші богослужіння. Так! Був час, коли Вселенський Патріархат був бездомним і не мав “де голови прихилити”, як наш Господь. Гостинність Патріаршого дому в сусідньому – і сьогодні палаючому – Влах-сараї скінчилася, і він був “бездомним, жив у будинках чужих як гість”, як свідчить історія, поки його не купили два монастирі, продані з аукціону за борги, – Дерев’яні Двері і Балійський.
Тому Патріарший дім і храм були тимчасово встановлені тут, у Святому Димитрії, але Мати-Церква не припиняла прагнути отримати постійне місце, де вона могла б зосередити всі Патріарші богослужіння з цієї нагоди. А наприкінці XVI століття оселилася на скромному Фанаріоні, де продовжує своє життя і служіння донині.
Якщо взяти до уваги ще й попередні поневіряння Патріаршого дому Вселенського престолу, після Алосу, то розумієш, наскільки правильною є характеристика Святої Великої Церкви Христової як “наметової Церкви”. Намет, від околиці до околиці, але вкорінений благодаттю Божою, від віків, від часів Андрія Первозванного, в цьому Місті, яке Ангели виділили і прославили народи і племена землі; в Місті, яке ви відвідуєте в ці дні, дорогі паломники”.
Після виступу патріарх звернувся до паломників з-за кордону:
“Ласкаво просимо до нашого історичного краю, де вже багато століть не згасає світло Православ’я та долі нашого Народу! Уділяємо Вам наше сердечне батьківське і Патріарше благословення та дякуємо за те, що Ви знайшли час приїхати сюди, до “Міста Вашої мрії”, але також і до міста Ваших щоденних переживань та реалій. І реалії не завжди схожі на мрії. Але ми говоримо і повторюємо з нашим попередником у святих Іоанном Златоустом: “Слава в усьому Богу”. “Як написано: “За Тебе, Господи, ми вбиваємось цілими днями, і вважаємось за овець, що йдуть на заклання, але все перемагаємо – і залишаємось живі – через Того, Хто любить нас” (Рим. З, 36-37). Він є тим, хто сильніший за всі зовнішні обставини, які нас оточують. Він керує справами людей. Він пише історію в остаточному підсумку”.
Після цього патріарх Варфоломій подякував за труди та турботу про цю громаду о. Феофілу.