Сейм Латвії ухвалив закон про незалежність Латвійської православної церкви (ЛПЦ) від Російської Православної Церкви Московського патріархату. Закон був внесений президентом країни Егілсом Левітсом.
Голова Комісії з прав людини та громадських справ Артус Кайміньш заявив, що ухвалені поправки підуть на користь «православним віруючим, усьому суспільству та національній безпеці», передає Telegram-канал видання Baltnews, а також пресслужба Сейму Латвії.
Влада Латвії засуджує Московський патріархат за підтримку війни рф проти України. Латвійська ПЦ публічно не коментувала ухвалене рішення.
В анотації до законопроєкту сказано, що РПЦ тривалий час, а особливо після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну виправдовує та прославляє російську агресію і воєнні злочини, скоєні Росією на території України, повторює кремлівську пропаганду, яка ставить під сумнів державність і незалежність України, та притримується такої ж позиції щодо інших «прикордонних» країн, що загрожує інтересам нацбезпеки Латвії.
Законопроєкт має відновити історичний статус ЛПЦ та виключить будь-яку владу патріарха Московського над церквою в Латвії.
Документ встановлює порядок утвердження та усунення митрополита, архієпископів та єпископів. Юридичні зміни не стосуються канонічних питань, наголошується в інструкції до законопроєкту.
Зазначається, що Церква до 31 жовтня має привести статут у відповідність до нових вимог закону.
5 вересня Егілс Левітс заявляв, що влада планує виключити будь-який вплив Московського патріархату на ЛПЦ.
Нещодавно у РПЦ висловлювали обурення можливою самостійністю їх філії у Латвії. Що цікаво негативні коментарі щодо уряду Латвії дає звільнений з Відділу Зовнішньоцерковних зв’язків протоєрей РПЦ Нікалай Балашов.
За кілька днів до закону президент Латвії Егілс Левітс говорив: “Коли закон набуде чинності, буде виключено будь-який вплив чи владу Московського Патріархату над нашою Православною Церквою. Відмова від будь-яких зв’язків із Московським патріархом – це суттєве питання для наших православних, всього латвійського суспільства та національної безпеки”.
РПЦ втратила сотні парафій одним розчерком пера
РПЦ по суті втратила вплив над умами однієї із країн Європи.
Після часткового розриву РПЦ з УПЦ МП, проголошення автокефалії Православної Церкви в Латвії стало новим серйозним ударом по авторитету Московського патріархату і впливу його в православ’ї та навіть у світі. РПЦ одним розчерком пера влади Латвії зменшилась на кількасот тисяч вірян.
За даними латвійського Мін’юсту, на 2020 рік у власності ЛПЦ було 128 діючих храмів та інших релігійних споруд, у яких служили 114 кліриків. Загальна кількість парафіян становила 250 тис., що робить ЛПЦ третьою найбільшою церквою Латвії (після лютеран – 700 тис., католиків – 324 тис.).
Історія православної Церкви в Латвії: приєднання до Вселенського патріархату
Після вбивства предстоятеля церкви архиєпископа Івана (Поммера) 21 жовтня 1934 р. та через політичну ситуацію на той час Латвійська православна церква попросилась перейти до юрисдикції Вселенського патріархату. У лютому 1936 р. Вселенський патріархат прийняв прохання Латвійської православної церкви: Латвійська православна церква стала автономною церквою при Вселенському патріархаті, а Вселенський патріархат підніс Латвійську ПЦ до честі митрополії; тоді ЛПЦ отримала назву «Митрополія Риги й усієї Латвії».
Перша радянська окупація
Автономія Латвійської Православної Церкви була раптово припинена радянською окупацією Латвії в 1940 році, за якою слідувала німецька окупація з 1941 по 1944 рік, і друга анексія Радянського Союзу, яка тривала з 1944 по 1991 рік, як і організована антирелігійна кампанія в усьому Радянському Союзі, хоча вона частково була пом’якшена з 1943 по 1948 рік (завдяки підтримці Церкви під час Другої світової війни) та в останні роки Радянського Союзу за часів Михайла Горбачова.
24 лютого 1941 року, після вторгнення радянських військ у Латвію, Російська православна церква перетворила територію Латвійської православної церкви в екзархат Московського патріархату, що включала території Естонії та Латвії. Митрополит Ризький і всієї Латвії Августин, предстоятель ЛПЦ, був викликаний до Москви, де він був змушений 28 березня 1941 року підписати указ про визнання ситуації. 31 березня 1941 року Московський патріархат офіційно скасував автономію Латвійської православної церкви.
У Латвійській Республці є приблизно 350 000 вірян православних церков. Служби проводяться церковнослов’янською мовою, і її члени переважно володіють російською мовою. Етнічні латвійці є меншиною серед членів церкви; є парафії зі службами латиською мовою у Ризі, Айнажі, Колці, Веклайціні та інших місцях.
У Латвії також діє також Латвійська Автономна Православна Церква (ЛАПЦ) Константинопольського Патріархату.