Знову і знову стрічка приносить повідомлення про випадки колаборантів серед духовенства УПЦ (яка вже для декого ніби й не МП).
Розумію, що там є різні люди, що є й щирі патріоти, які чомусь іще досі не слідують Томосу Вселенського Патріарха про автокефалію і не долучаються до ПЦУ. Вони мають до ПЦУ певні претензії, і почасти їхні зауваження щодо ПЦУ мотивовані тим, що не все у нас в ПЦУ насправді ідеально.
Так, ми не є ідеальною церковною організацією, і у нас не все гаразд. Помилкою було би це не визнавати. Але немає такої церкви, де все було би прекрасно і нічого не було б слід виправляти чи вдосконалювати. Втім, наші опоненти мають претензію до нас: “спочатку станьте ідеальними, і тоді ми ще подумаємо”.
На мою думку, така позиція аж ніяк не є християнською. Тому що тоді б і Христос міг сказати людям: “станьте ідеальними, і тоді я буду з вами спілкуватися”. Але ж Він, навпаки, йшов до всіх, не гребував митарями і блудницями, за що Йому докоряли ті, хто себе вважав “праведними”.
В УПЦ не все гаразд, і в ПЦУ не все гаразд, але є одна суттєва різниця: є ті, хто належать до одної церковної структури з тими, хто прийшов вбивати, катувати і знищувати нас, і є ті, хто належать до Церкви, яка насправді Українська, а не ховає свою приналежність до Московського Патріархату за непоминанням та виправлянням статуту.
Джерело: священник ПЦУ Андрій Дудченко.