Увечері 31 жовтня Українська православна церква неабияк здивувала оглядачів, які стежать за церковним життям. 31 єпископ церкви, а головне впливовий Одеський митрополит Агафангел, підписали відкритого листа із засудженням анексії Російською православною церквою Донецької єпархії УПЦ, зняття її керівника митрополита Іларіона і заміни на росіянина з Далекого Сходу.
У заяві йдеться про порушення РПЦ канонічного права, спробу Москвою анексії канонічних територій УПЦ і загрозу існуванню самій церкві. Там закликали скасувати неканонічні рішення й поважати канонічні території УПЦ і територіальну цілісність України.
Чому заява здивувала? Бо у цій ситуації є ціла низка “вперше”, які спонукали оглядачів припустити якісь непрості процеси всередині УПЦ. Заговорили ледь не про непокору керівнику.
“Вперше” така поважна кількість єпископів засудила церковні анексії з боку РПЦ українських територій в окупації. Хоча такі прецеденти анексії вже були не раз від 2022 року, коли УПЦ оголосила самостійність і засудила підтримку патріархом Кірілом війни. Спочатку РПЦ забрала єпархії Криму, потім взялась за Донбаські та на окупованих частинах Херсонщини та Запоріжжя. Але тоді всі обурювались хіба у приватних розмовах, до заяв не доходило.
Окрім того, “вперше” заяву на таку важливу і глибинну тему для УПЦ підписала тільки третина єпископів, а не всі. Це чітко показало певний розкол у думках. Ні предстоятель церкви митрополит Онуфрій, ні синод, ні хтось із вищого керівництва до заяви не долучився і ніяк її не прокоментував. А саме так завжди було раніше у таких важливих питаннях.
УПЦ до травня 2022 року формально підпорядковувалась Московському патріархату, хоч і користувалась самостійністю в управлінні за грамотою від 1990 року. А зараз твердить, що відійшла від Москви, хоч і не проголосила автокефалію. Влада України і далі вважає її частиною РПЦ.
Ситуація зі статусом УПЦ є складною. Рада ухвалила спеціальний закон, який може змусити цю церкву або повністю розірвати стосунки з Москвою, або ж до неї можуть бути застосовані санкції і судові заборони.
Хто і чому підготував заяву
На цьому фоні від керівництва і синоду УПЦ очікували якихось рішень чи дій, щоб показати шлях виходу із ситуації. Так само як очікували і реакції на анексії єпархій. Але нічого цього не відбулося.
І ось тепер гучна заява третини єпископів дає підстави говорити оглядачам чи то про початок відцентрових процесів, чи просто про хитрий план митрополита Онуфрія випустити пару і ось таким способом заспокоїти тих, хто хоче якихось дій.
ВВС Україна поспілкувалась з кількома впливовими представниками УПЦ, щоб спробувати зрозуміти логіку подій.
Найперше, усі співрозмовники твердять, що ця заява точно не ініціатива митрополита Онуфрія “випустити пару” чи щось подібне. Виглядає, що вона дійсно з’явилася за його спиною і без його підтримки.
Ще один важливим момент – усі твердять, що рушієм заяви є саме одеський митрополит Агафангел. І хоча серед підписантів багато впливових єпископів та митрополитів, частина учасників близька саме до нього. Чому так? Як кажуть співрозмовники, Агафангел мав давні дружні стосунки з донецьким Іларіоном, тому міг почати таку активність, коли останнього зняла Москва наприкінці жовтня, а УПЦ промовчала.
Можливо тому, як жартують у церкві, таку активність з протидії анексії РПЦ єпархії він не проявляв минулого року, коли у Сімферопольській єпархії відправили на покій митрополита УПЦ Лазаря, а замість нього поставили росіянина. Лазар також був досить поважною фігурою в УПЦ, але на його захист ніхто не став.
Сам Агафангел є постійним членом синоду УПЦ, має великий вплив на церкву і колись вважався проросійським. Проте останнім часом робив різкі заяви у бік Москви, особливо коли російська ракета знищила кафедральний собор УПЦ в Одесі.
Ще важливий нюанс – багато хто в УПЦ розцінив ініціативу 31 єпископа як спробу глорифікувати донецького Іларіона. А це робити у церкві не радять, адже, як твердять співрозмовники, Іларіон сам нещодавно підписав звернення до РПЦ взяти його єпархію до свого складу (хоча й розраховував, що посаду йому все ж збережуть, але помилився).
Тоді ж Іларіона за це виключили зі складу синоду УПЦ, а Святогірську лавру забрали з його підпорядкування. Як кажуть в УПЦ, ситуацію хотіли залагодити без скандалу, але тепер звернення 31 єпископа виверне всі деталі цієї історії на публіку.
З іншого боку багато єпископів у церкві просто не хочуть далі мовчати і спостерігати за тим, як РПЦ розтягує УПЦ. Незалежно від зв’язків з Агафангелом.
Їхню позицію досить промовисто висловив напередодні архієпископ Іона, намісник Іонинського монастиря в Києві.
“В УПЦ рейдернули Донецьку єпархію, а митрополита Іларіона, який протидіяв цьому, відправили на покій”, – дуже емоційно написав він. Не дивно, що він опинився серед підписантів заяви.
Які будуть наслідки
При цьому в самій УПЦ неформально кажуть, що ніяких серйозних наслідків для церкви ця заява не матиме. “УПЦ завжди була демократичною в цьому плані, за висловлювання думки не репресували”, – каже співрозмовник.
І тим більше, кажуть у церкві, ця ситуація не пов’язана з прагненням єпископів до швидкої автокефалії чи якихось різких рухів до ПЦУ чи Константинополя в обхід предстоятеля Онуфрія.
Хоча, як звернули увагу багато оглядачів, така різка заява в обхід митрополита Онуфрія все ж може бути першим дзвоником предстоятелю, що щось у його королівстві не так і нарешті варто почати робити рухи для порятунку та розвитку УПЦ.
Згадаймо березень 2022 року, коли без рішення синоду чи Онуфрія півтора десятка єпископів заявили, що більше не будуть поминати Кирила. Ініціатива пішла знизу, а вже у травні було соборне рішення повністю припинити поминання Кирила. Хоча його досі дотримуються не всі.
Джерело: ББС Україна. Віталій Червоненко.
