Події останніх років дедалі частіше демонструють, як релігійні інституції в Росії використовуються як інструмент політичної пропаганди. Одним із яскравих прикладів є використання мечетей в Росії для виправдання агресивної війни проти України.
У жовтні 2024 року в російському Єкатеринбурзі відбулася церемонія закладення першого каменя мечеті, яку вирішено назвати на честь учасників “спеціальної військової операції” (СВО). Подія, яку активно висвітлюють російські пропагандистські ресурси, мала на меті не лише релігійний, але й чітко політичний контекст. Мечеть, будівництво якої анонсували на території Шувакишського лісопарку, стала символом державної пропаганди та мілітаризації релігії у Росії, де духовні й релігійні ініціативи використовуються для виправдання агресії та збереження імперських амбіцій Кремля.
Релігія як інструмент пропаганди
Закладення мечеті, яка за задумом має стати пам’ятником “героям СВО”, є частиною широкої кампанії, що об’єднує релігійні символи з військовою агресією. Важливо відзначити, що Росія не вперше використовує релігію як інструмент для легітимізації своїх дій. Цього разу мова йде не лише про російське православ’я, яке системно підтримує риторику Кремля через РПЦ, але й про мусульманські громади. Ця мечеть, символічно присвячена окупантам, демонструє, як РФ використовує релігію для виправдання ідеї «захисту суверенітету» та проведення агресивної політики проти інших країн, зокрема України.
Глава Духовного зібрання мусульман Росії, муфтій Альбір Крганов, у своїй промові активно використовував риторику, що підтримує офіційну позицію Кремля, зокрема щодо “збереження самодержавності та суверенітету” країни. Особливу увагу привертає спроба представити будівництво релігійної споруди як засіб протидії “ліберальним, сатанинським ідеологіям”. Такі висловлювання свідчать про намагання використати релігійні почуття для формування негативного ставлення до західних цінностей та виправдання агресивної зовнішньої політики.
Цей наратив стає особливо небезпечним, коли релігійні структури використовуються для виправдання і легітимізації війни. Саме таким чином мусульманська спільнота у Росії опиняється під тиском, і релігійні лідери, як у випадку з Кргановим, стають інструментами пропаганди. Водночас сама ідея мечеті, присвяченої «героям СВО», вписується у ширший контекст мілітаризації суспільного простору в Росії.
Нагадаємо, що в Криму рашисти засудили на 17 років колонії суворого режиму імама.
Будівництво мечеті на честь “героїв СВО” в Єкатеринбурзі – це ще один крок у довготривалій стратегії Росії з використання релігії для політичних цілей. У той час як релігійні громади мають бути просторами для молитви, миру і єдності, цей новий проєкт підсилює мілітаризацію та розділення у російському суспільстві, стаючи символом маніпуляції духовними цінностями задля виправдання військової агресії.
Символічне значення цього проекту не можна недооцінювати. Назва мечеті на честь учасників війни в Україні є спробою сакралізації військового конфлікту та створення нового релігійно-патріотичного символу в РФ. Це може мати далекосяжні наслідки для формування суспільної думки та ставлення до війни серед віруючих мусульман Росії.
