Радослав Тісма (Radoslav Tisma) ось уже 34 роки проживає в Гамбурзі. Свого часу він приїхав до Німеччини з тодішньої Югославії. “Я вважаю себе гамбуржцем. Але релігійно я належу до Сербської православної Церкви”, – визнає він. Нещодавно саме “його” церква, тобто Сербська православна церква в Німеччині, освятила в Гамбурзі храм Святого Архистратига Михаїла. З цієї нагоди до Німеччини приїздив навіть сербський патріарх Порфирій Перич.
Ця історія з освяченням православного храму в Гамбурзі показова, але далеко не виняток і яскраво ілюструє зростання впливу православ’я в Німеччині. Власне, православна громада придбала будівлю ще у 2001 році. Тісма очолював парафію протягом тривалого часу під час реконструкції, що розпочалася незабаром після того. “Відтоді до нас приходить дедалі більше людей, які знайшли тут свій духовний дім”, – розповів 59-річний чоловік у розмові з DW.
Як пояснив Тісма, крім сімей, які в останні роки переїхали з Сербії до Гамбурга, є також багато вірян, які вже давно інтегрувалися в життя в Німеччині загалом і в Гамбурзі зокрема. Серед них інженери, медики, ділові люди. В останні роки громада також поповнилася молодими членами, які перейшли з інших церков. Сам Тісма вже давно має німецький паспорт і за фахом є інженером-авіаконструктором.
Вплив православ’я в ФРН зростає на тлі кризи в католиків і протестантів
Посилення сербської православної громади в Гамбурзі не є поодиноким випадком. Нині православні церкви значно зростають кількісно в Німеччині на тлі кризи, в якій опинилися католицька і протестантська церкви в країні.
Приміром, лише католицька церква втратила протягом 2023 року понад 591 000 вірян – головно внаслідок офіційного виходу людей з церкви та смертності в лавах самих парафіян. На кінець року в Німеччині налічували 20,3 мільйона католиків. Не кращі справи щодо цього і в протестантської церкви, яка за рік втратила близько 560 000 членів. Відповідно число протестантів у Німеччині опустилося до 18,5 мільйона. Тобто на кінець року близько 47,5 відсотка німців належали до однієї з двох так званих “великих церков”. Це тоді, коли ще після возз’єднання Німеччини в 1991 році цей показник перевищував 70 відсотків.
Звісно, що цю тенденцію не могли обійти увагою ЗМІ, які регулярно обговорюють причини зниження лояльності німців до церкви, а церковним представникам доводиться надавати пояснення цим тенденціям. Однак у релігійних суперечках рідко згадується той факт, що протягом багатьох років у Німеччині триває істотне зростання кількості православних християн. Утім, на відміну від католиків і протестантів, які точно фіксують кількість своїх парафіян завдяки законодавчим нормам, у православних церквах існують лише приблизні підрахунки.
Власне, у Німеччині століттями проживала незначна кількість православних християн. Однак з 1960 року їхня кількість значно зросла, причиною чого була імміграція так званих “гастарбайтерів” з Греції, Югославії та інших православних країн. Якщо близько десяти років тому Православна єпископська конференція в Німеччині, яка заснована в 2010 році, оцінювала загальну кількість православних християн не більше ніж в 1,5 мільйона, то вже до кінця 2021 року лунала оцінка в три мільйони.
А Євангелічна Церква Німеччини наводить дані, згідно з якими тепер у Німеччині налічується 3,8 мільйона православних християн. Грецький православний вікарний єпископ Еммануїл Сфіакос (Emmanuel Sfiatkos), який очолює парафію в Берліні, називає навіть цифру в щонайменше “чотири мільйони православних вірян у Німеччині – жінок, чоловіків і дітей”. Для нього важливо те, що вони належать не до однієї з православних церков, а до “Православної Церкви”.
Біографія Сфіаткоса – наочний доказ і водночас пояснення підйому впливу православного віровизнання в німецькому суспільстві. Сам священник народився в місті Дуйсбург в землі Північний Рейн-Вестфалія. “Я представник третього покоління моєї родини в Німеччині”, – каже він. Зараз він часто хрестить дітей з родин у третьому або четвертому поколінні. Перед розмовою з нами Сфіаткос мав зустріч у своїй церкві в Берліні з молодою парою, в яких кілька тижнів тому народилася донька. Мати має грецьке коріння. Перед тим, як обговорити дату хрещення, священник благословляє дитину і вітає їх у церкві.
“Величезний потенціал” православ’я в Німеччині
“Православна віра має величезний потенціал у цій країні. Такою кількість вірян не можна просто знехтувати. І не можна говорити про неї як про меншину. Ми вже не є церквою меншини, і це вже аж ніяк не церква мігрантів. Ми – частина тутешнього”, – каже Сфіаткос. У Німеччині налічується понад 600 православних громад з різними мовами богослужіння, каже він.
Цей клірик від самого початку заснування Православної єпископської конференції в Німеччині представляє її в зносинах з федеральним урядом. Його запрошують на щорічні прийняття, які проводять великі церкви з багатьма політичними знаменитостями. У 2016 році він і вся його єпископська конференція були гостями тодішнього федерального президента Йоахіма Ґаука (Jachim Gauck). Сфіаткос каже, що присутність православних християн у Бундестазі ще відповідним чином не позначена. Проте багато православних християн є громадянами Німеччини.
Звідки прибувають ті, хто спричинює зростання числа православних у Німеччині?
Кілька десятиліть тому більшість православних християн у Німеччині становили греки та росіяни. А сьогодні, за даними Православної єпископської конференції в Німеччині, найбільшою окремою групою, що налічує 900 тисяч членів, є румунські православні християни. Росіяни, греки, болгари та серби налічують відповідно понад 400 тисяч, а в деяких випадках близько 500 тисяч членів. Це стало можливим завдяки вільному пересуванню в межах ЄС, а також високому попиту на робочу силу на німецькому ринку праці.
Ці цифри можуть бути ще вищими. Приміром, у землі Північний Рейн-Вестфалія Сербська православна Церква подала заявку на визнання її публічною корпорацією. У разі такого визнання вона мала б певні переваги при зборі пожертвувань або у відносинах з владою. У своїй заяві сербські клірики вказали на щонайменше 750 тисяч своїх вірян по всій ФРН.
З початку повномасштабної російської агресії проти України в лютому 2022 року десятки тисяч православних християн прибули до Німеччини також і звідти. Однак один з провідних священник Української православної Церкви в Німеччині не став оцінювати кількість вірян з України.
Зазначимо, що в Німеччині цього року відкрилась нова українська парафія УПЦ в Діаспорі (Вселенського патріархату). Крім цього з України в Німеччину після вторгнення росії приїхало служити кілька священників, які доєднались до Вселенського патріархату із ПЦУ.
Напруженість у відносинах з російськими православними християнами
Політичний курс Росії, який активно підтримується Російською православною церквою (РПЦ) та її патріархом у Москві, позначився і на житті православних у Німеччині. Три російські православні єпископи вийшли зі складу Православної єпископської конференції в Німеччині ще у 2018 році. Це стало відповіддю на тодішні зусилля Константинопольського патріархату створити в Україні незалежну від Москви помісну церкву.
Проте, час від часу відбуваються дискусії за участі й російських православних кліриків – скажімо, на початку вересня 2022 року делегація російського православного духовенства була присутня на пленарній асамблеї Всесвітньої ради церков у Карлсруе.
Щодо мови богослужіння, то тут ось що впадає в око: якшо відвідати низку православних богослужінь у кількох храмах у різних районах Берліну, то можна помітити, що лише в російському православному соборі богослужіння проводяться винятково російською – протягом двох годин не лунає жодного слова німецькою мовою. Коли згодом у клірика запитали щодо мови богослужіння, той сказав, що не володіє німецькою.
Щодо інших православних церков, то там усе інакше. Проповіді виголошуються німецькою, а молитви промовляються традиційною мовою або їх виспівують почергово двома мовами.
Християни з Сирії та Іраку
Однією з церков, яка значно зросла числом після прибуття великої кількості біженців, була сирійська Антіохійська православна Церква. За її власними оцінками, вона налічує 100 тисяч членів у Німеччині.
У Бітіґгайм-Біссінгені, містечку за 20 кілометрів на північ від Штутгарту, громада, яка розпочиналася з гастарбайтерів понад 50 років тому, у 2019 році освятила власну церкву. Одна з парафіянок – Лінда Ґювен (Linda Güven). “Наша церква зростає тут, в країні. У нас з’явилися нові члени із зон бойових дій в Сирії та Іраку”, – розповідає 35-річна вчителька, чия родина вже давно проживає у землі Баден-Вюртемберг. Іноді до них приєднуються християни з інших церков.
“Ми відчуваємо, що нас сприймають. Католицька і протестантська громади підтримують нас у багатьох питаннях”, – пояснює вона. Ґювен більше не бачить свою церкву як церкву мігрантів. Власне, сама вона уособлює присутність православ’я у Німеччині – з середини 2023 року Ґювен має статус першої затвердженої державою вчительки релігієзнавства для сирійських православних дітей у Німеччині.
